Пастка для Сі Цзіньпіна: чому тристоронній саміт з Трампом та Путіним є ризикованим для Китаю
Дипломатичний виклик для Пекіна
Можлива організація зустрічі між Дональдом Трампом, Владіміром Путіном та Сі Цзіньпіном на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Шеньчжені стала предметом обговорення на найвищому рівні. Хоча такий формат міг би зміцнити міжнародний авторитет Китаю як ключового гравця у світовій політиці, він одночасно ставить Пекін перед складними питаннями щодо війни в Україні та майбутнього ядерного роззброєння.
4 листопада речниця Міністерства закордонних справ КНР Мао Нін підтвердила, що Китай підтримує контакти зі США та Росією щодо потенційного саміту трьох глав держав. Однак наразі остаточного рішення про проведення такої зустрічі не прийнято.
Історичні паралелі з Ялтинською конференцією
Для китайського керівництва формат, у якому три великі держави вирішують долю світу без участі інших сторін, є вкрай чутливим питанням. Аналітики вказують на історичний досвід Ялтинської конференції 1945 року, коли лідери США, СРСР та Великої Британії домовлялися про повоєнний порядок без участі Китаю. Більше того, тодішні домовленості передбачали надання Москві особливих прав на території Китаю в обмін на участь СРСР у війні проти Японії.
Це історичний урок політики великих держав, який Китай ніколи не забуде.
— Сінь Цян, експерт із відносин США та КНР Фуданьського університету
Саме тому сучасний Пекін остерігається сценарію, який нагадував би той історичний прецедент.
Позиція щодо війни в Україні
Питання участі України в будь-яких переговорах щодо завершення війни є ключовим у нинішньому порядку денному. Президент України Володимир Зеленський неодноразово застерігав від повторення Ялтинського сценарію. За його словами, Україна не повинна ставати об’єктом перерозподілу сфер впливу без своєї участі, оскільки такий формат був би вигідним виключно Москві.
Своєю чергою, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр обговорював цю тему з Сі Цзіньпіном у Пекіні. Китайський лідер висловив здивування щодо можливості таких переговорів без європейських держав.
Війна в Україні є європейським конфліктом, тому Європа має бути присутня за столом переговорів.
— Сі Цзіньпін, лідер КНР
Ядерне роззброєння як точка напруги
Дональд Трамп висловлював намір обговорити на такому саміті питання ядерного роззброєння. Це створює чергові труднощі для Пекіна. Після завершення дії договору New START у лютому 2026 року світ опинився без контролю над основними стратегічними арсеналами. Хоча Китай має значно меншу кількість ядерних боєзарядів — близько 620 одиниць порівняно з понад 5 тисячами у США та Росії — він категорично відмовляється від участі в переговорах на рівних умовах, вважаючи вимоги про обмеження несправедливими.
Натомість китайські експерти пропонують змінити фокус дискусії: замість скорочення арсеналів варто зосередитися на зменшенні ризиків ядерного конфлікту через поліпшення каналів зв’язку під час криз та збереження людського контролю над ядерною зброєю в епоху штучного інтелекту.
Вибір між амбіціями та ризиками
Китай опинився між двох вогнів. Відмова від саміту може зашкодити відносинам із Вашингтоном і Москвою, тоді як участь несе репутаційні ризики. Колишній американський дипломат Раян Гасс зазначає, що Сі Цзіньпін зазвичай уникає заходів, де успіх не гарантований.
На думку українського експерта Олексія Буряченка, Пекін загалом не зацікавлений у піднесенні Росії до статусу рівноправного партнера США. Навпаки, Китаю вигідніше тримати Москву в стані залежності та підсанкційної слабкості, зосереджуючись на власних пріоритетах, таких як Тайвань та Індо-Тихоокеанський регіон. Таким чином, навіть у разі проведення зустрічі в Шеньчжені, шанси на те, що вона призведе до глобальних домовленостей щодо України, залишаються мінімальними.