Традиції святкування Різдва українською інтелігенцією сто років тому

На початку XX століття українська інтелігенція відзначала Різдво, дотримуючись як традиційних народних звичаїв, так і нових міських віянь. Родина готувалася до Святвечора заздалегідь: у кімнатах встановлювали дідуха, а під скатертину та на підлогу клали сіно. Водночас у містах ставала популярною ялинка, прикрашена іграшками та свічками, що мирно співіснувала з давніми символами добробуту.

Про це повідомляє ТСН з посиланням на biblio.lib.kherson.ua

Особливе значення надавалося гостинності. Письменниця та педагогиня Осипа Заклинська рекомендувала запрошувати на вечерю самотніх людей, а в деяких оселях залишали вільне місце за столом для померлих родичів або несподіваних гостей.

Святкове меню було доволі різноманітним і залежало від регіону. Молодша сестра Лесі Українки, Ізидора Косач-Борисова, згадувала, що в їхній родині до столу подавали пшеничну кутю, пісний борщ із грибами та рибою, а також узвар. У той же час інші родини готували страви, які сьогодні рідко зустрічаються:

Різдвяна кухня українців була значно різноманітнішою, ніж звичний перелік із куті, узвару та вареників.

— Оксана Хмара, засновниця проєкту «Авторська кухня українська».

Кулінарні книги того часу пропонують рецепти мигдалевої юшки, пульпетів із грибами, ламанців із маком та буковинського медівника. Крім того, різдвяні свята мали благодійний характер. Зокрема, у 1907 році молодь колядувала, збираючи кошти на бібліотеку київської «Просвіти», а громадські діячі спрямовували гроші, призначені для особистих привітань, на культурні ініціативи.