Останніми днями Україна знову відчула на собі всю міць російських атак безпілотниками. Міста, такі як Київ, Дніпро, Харків та Запоріжжя, опинилися під постійним ударом керованих дронів-камікадзе, які годинами “намотують кола” над житловими кварталами, тероризуючи мирне населення. Водночас, моніторингові канали попереджають про підготовку ворога до чергового масованого ракетного удару. Що це означає для нас? Які нові загрози несуть ці дрони і коли чекати найгіршого? Військовий експерт Олег Жданов в ексклюзивному коментарі для ТСН.ua розкриває деталі, які допоможуть зрозуміти масштаб проблеми та підготуватися до майбутніх випробувань.
Керовані «Шахеди»: Не просто дрони, а інструменти для високоточних ударів
На відміну від звичайних безпілотників, які летять за заданою траєкторією, керовані «Шахеди» мають значну перевагу: їхній оператор бачить усе, що бачить сам дрон, у режимі реального часу. Це дозволяє використовувати їх не лише для розвідки, а й для ураження мобільних цілей.
«Загроза полягає в тому, що оператор бачить те, що бачить дрон. Вони використовують ці дрони для ураження рухомих цілей. Влучання в локомотиви, особливо ті, які у нас були, в поїзди. Це можна зробити лише дроном, який керується в режимі онлайн», — пояснює Олег Жданов. Така здатність перетворює «Шахеди» на справжній кошмар для логістичних вузлів та військової інфраструктури, яку складно вразити звичайними засобами.
Чому їх так складно збити? Маневреність та обмежені ресурси
Однією з головних причин, чому керовані дрони становлять серйозну загрозу, є їхня здатність до маневрування. Це робить їх значно складнішою ціллю для систем протиповітряної оборони.
«Річ у тому, що якщо він маневрує, то він складніша ціль. А щоб збити маневрену ціль, треба застосовувати високоточні засоби, як-от зенітно-ракетні комплекси. У нас ракет обмаль», — зазначає експерт. Використання кулеметів проти таких цілей вимагає величезної кількості боєприпасів, і ефективність такого вогню залишається низькою через постійні маневри дрона.
Однак, коли дрони атакують “зграями”, їх легше виявляти та збивати. Це створює дилему для ворога: використовувати менше дронів, але з вищою ефективністю, чи ризикувати, відправляючи їх великими групами, щоб перевантажити нашу ППО.
Mesh-мережі: Інноваційна тактика Росії для збільшення радіусу дії
Росія активно експериментує з новими технологіями, і одним із таких інноваційних рішень є використання так званих mesh-мереж. Це система, де дрони передають сигнал один одному, діючи як ретранслятори.
«Вони можуть використовувати мешмережі. Це коли на дронах стоять ретранслятори, роутери, скажімо так, простою мовою. І ці роутери передають сигнал між самими дронами. І той, хто йде останнім, він дістає і має зв’язок з ретранслятором, який стоїть, припустімо, на кордоні України та Росії або на кордоні України й Білорусі. Стаціонарні ретранслятори сьогодні досягають дальності до 200 кілометрів», — пояснює Жданов.
Така система дозволяє значно збільшити дальність польоту безпілотників. Якщо дрони вишиковуються в ланцюжок з дистанцією в 50 кілометрів, дальність польоту може збільшитися в рази. Останній дрон у ланцюжку може передавати інформацію на ретранслятор, який знаходиться на кордоні, використовуючи модеми дронів, що летять попереду. Це і є їхня ключова особливість та небезпека.
Радіоелектронна боротьба: Наш щит, але недостатньо потужний
Україна має засоби для протидії mesh-мережам – це системи радіоелектронної боротьби (РЕБ). Однак, ефективність цих засобів обмежена зонами їхнього покриття.
«Глушити можемо. Можемо глушити цей зв’язок, але для цього треба, щоб дрони літали в зоні дії нашої РЕБ. Наразі ми лише мріємо про глибоко ешелоновану систему протиповітряної оборони, яка повинна включати в себе, зокрема, й засоби радіоелектронної боротьби, радіотехнічної розвідки, крім вогневих засобів», — констатує експерт.
Зараз засоби РЕБ та вогневий захист переважно зосереджені на об’єктовому рівні, тобто захищають конкретні військові або промислові об’єкти. Коли дрони потрапляють у зону дії РЕБ, вони втрачають зв’язок та керованість і зазвичай падають. Проте, покрити всю територію країни такими потужними системами ми поки не можемо.
Вартість «Шахедів»: Не критична для Росії
Деякі можуть думати, що керовані дрони дорожчі і це може стати обмежуючим фактором для Росії. Однак, за словами експерта, ця різниця в ціні невелика.
«Вони дорожчі лише на це електронне обладнання, яке туди встановлюється. А так усе інше повністю однакове. Тільки обладнання зв’язку, воно дорожче», — зазначає Жданов. Він додає, що Росія закуповує ці дрони масово, укладаючи державні контракти, зокрема з Китаєм, який може постачати десятки тисяч одиниць. Тому ціна, навіть якщо вона сягає 50 тисяч доларів за одиницю, не є критичною для РФ, особливо враховуючи доходи від продажу енергоносіїв.
«Далі буде гірше»: Рої дронів – наступний етап війни
Найбільш тривожним прогнозом експерта є розвиток технологій роїв дронів. Це наступний, ще небезпечніший етап.
«Я вам скажу, що наступне покоління буде роєм дронів. Це ще гірше. Це коли один дрон веде зграю та керує, розподіляє цілі, веде розвідку паралельно, у нього буде машинний зір, ми це називаємо штучним інтелектом, і він зіставлятиме цілі та розподілятиме, який із дронів, який за ним летить у цьому рою, призначатиметься на ураження. Рій може працювати без участі оператора», — пояснює Жданов.
Це означає, що дрони зможуть діяти автономно, самостійно виявляючи та знищуючи цілі, без необхідності постійного керування з боку людини. Така технологія кардинально змінить правила гри на полі бою. Зараз триває справжня технологічна гонка, хто першим зможе запустити подібні системи – Україна чи Росія.
Підготовка до масованих ударів: Наслідки розвідданих
За даними розвідки, Росія активно готується до можливих масованих атак. Спостерігається передислокація стратегічних бомбардувальників та рух транспортних літаків Іл-76, якими зазвичай доставляють ракети.
«Готовність може бути протягом кількох діб, тому що вони вже другу добу поспіль рухають і стратегічні бомбардувальники, і транспортні літаки, і аеродроми використовують „Оленья“, „Енгельс“, — зазначає експерт.
Окрім цього, Росія активно накопичує безпілотники. За оцінками, вони можуть виробляти до 200 дронів типу «Герань» щодоби. Загалом, судячи з відсутності великої кількості дронів останнім часом, вони мають достатні запаси для здійснення однієї-двох хвиль масованого ракетно-дронового удару.
Нова тактика – розтягування атак: Психологічний тиск
Останні атаки демонструють нову тактику РФ – розтягування ударів у часі. Понад тисяча дронів, запущених протягом 36 годин безперервних тривог, свідчать про бажання ворога не лише завдати фізичних руйнувань, а й створити максимальний психологічний тиск на українців.
«Тож вони просто в будь-який спосіб шукають методи й засоби для того, щоб влаштовувати нам реально такий кошмар, геноцид, і в психологічному плані передусім», — підсумовує Олег Жданов.
Рекомендації для громадян:
- Завжди реагуйте на сигнали повітряної тривоги. Не ігноруйте попередження, це може врятувати ваше життя.
- Шукайте найближче укриття. Заздалегідь ознайомтеся з картами бомбосховищ у вашому населеному пункті.
- Будьте обережні з інформацією. Перевіряйте джерела та не поширюйте панічні чутки.
- Підтримуйте ЗСУ та Сили оборони. Кожен внесок важливий у боротьбі за нашу перемогу.
Ситуація залишається напруженою, але обізнаність та готовність – це наші ключові інструменти для виживання та перемоги. «Далі буде гірше» – це попередження, яке змушує нас бути ще сильнішими та більш винахідливими.
