Світ стоїть на порозі нової техногенної катастрофи, що може затьмарити навіть жахливі наслідки Чорнобильської аварії 1986 року. За даними українських слідчих, Росія, продовжуючи свою агресивну політику, неодноразово наражала на небезпеку українські атомні електростанції, запускаючи ракети “Кинджал” по траєкторіях, що пролягали в безпосередній близькості до Чорнобильської та Хмельницької АЕС. Ці небезпечні дії, спрямовані виключно на залякування та терор, значно підвищують ризик масштабної ядерної аварії, наслідки якої відчує не тільки Україна, а й вся Європа.
“Кинджали” над атомними станціями: гра з вогнем
Головний державний прокурор України Руслан Кравченко в ексклюзивному коментарі агентству Reuters заявив, що російські гіперзвукові ракети “Кинджал” неодноразово пролітали на критично малих відстанях від активних енергоблоків. Навіть виведена з експлуатації Чорнобильська АЕС та діюча Хмельницька АЕС, розташована на заході країни, постійно опиняються на шляху цих ракет. Радари зафіксували щонайменше 35 таких ракет у радіусі 20 кілометрів від цих стратегічно важливих об’єктів. Прокурор наголошує, що подібні запуски не мають жодних військових обґрунтувань і є свідомим актом залякування.
Технічні збої: ще один рівень небезпеки
Особливу тривогу викликають випадки технічних збоїв російського озброєння. Руслан Кравченко повідомив про три окремі інциденти, коли ракети “Кинджал” просто падали на землю під час польоту, приземляючись на відстані лише 10 кілометрів від Хмельницької АЕС. Це свідчить про ненадійність російської зброї та її неконтрольованість. Уламки ракет вказують на те, що вони не були перехоплені системами протиповітряної оборони, що ще більше збільшує ризик непередбачуваних наслідків.
Чорнобильська АЕС: критична ситуація під постійними атаками
Ситуація навколо Чорнобильської АЕС залишається вкрай критичною. З липня 2024 року, коли Росія розпочала масовані атаки безпілотниками, радари зафіксували щонайменше 92 російські дрони, що пролетіли в радіусі п’яти кілометрів від захисного екрану станції. Прокурор попереджає, що реальна кількість прольотів може бути значно вищою, оскільки дрони часто не відображаються на військових радарах. Нагадаємо, у лютому минулого року російський ударний безпілотник дальньої дії вже вразив ЧАЕС, пробивши радіаційний захисний екран. Ці навмисні дії свідчать про повне нехтування безпекою цивільного населення не тільки в Україні, а й по всій Європі.
Наслідки удару по ЧАЕС: мільярдні збитки та загроза корозії
Ремонт пошкодженого захисного екрана ЧАЕС, за оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, обійдеться щонайменше у 500 мільйонів євро. Якщо ці роботи не будуть проведені найближчим часом, конструкції загрожує “незворотна корозія” вже через чотири роки. Українська прокуратура довела, що атака була навмисною, про що свідчить крутий кут пікірування безпілотника в момент удару. Росія використовує територію Чорнобиля як “безпечний коридор”, знаючи, що Україна концентрує системи ППО біля густонаселених міст, залишаючи забруднену зону відчуження менш захищеною.
Занепокоєння МАГАТЕ та заклики до стриманості
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) та його генеральний директор Рафаель Гроссі неодноразово висловлювали глибоку стурбованість цією активністю, закликаючи до “максимальної стриманості”, аби уникнути нової ядерної катастрофи в серці Європи. Попри влучання в укриття 4-го енергоблока ЧАЕС, яке спричинило пожежу на даху саркофага, радіаційний фон залишався в межах норми. Однак, пошкодження конфайнменту ЧАЕС, пробиття захисної арки та розгерметизація, що не дозволяє підтримувати належний рівень вологості, загрожують корозією металоконструкцій та зривають демонтаж старого саркофага. Керівництво станції та ЄБРР попереджають, що це континентальна загроза, оскільки повторні удари або сейсмічні хвилі від вибухів можуть спричинити обвал конструкцій та масштабний викид радіації.
Українська енергетика: диверсифікація та відновлення
На тлі цих загроз, Україна продовжує розвивати свою енергетичну галузь. Група ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова планує будівництво на Полтавщині найбільшої в Європі вітроелектростанції (ВЕС) потужністю 650 МВт загальною вартістю €1,2 млрд. Також, на українській ділянці нафтопроводу “Дружба” стартувало підвищення тиску та відновлення перекачування, що свідчить про стабілізацію та розвиток інфраструктури.
Важлива інформація для користувачів
Цей матеріал підготовлено виключно з інформаційною метою. Всі фотографічні твори, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство Getty Images, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу ТОВ «ГЛОБАЛ ІМІДЖЕС ЮКРЕЙН.»
Зверніть увагу: Якщо Ви не досягли 21-річного віку — не розпочинайте або припиніть користування Сайтом. Адміністрація Сайту не несе відповідальності за законність використання Сайту та його сервісів Користувачем, який не досяг 21-річного віку.
