Науковий провал: перспективний препарат для лікування спадкових хвороб серця не виправдав очікувань

Несподівані результати клінічного дослідження

У світі наукових відкриттів часто трапляються моменти тріумфу, коли дослідники представляють результати, що викликають овації у колег. Однак цього разу на щорічній конференції Американської кардіологічної асоціації ситуація склалася інакше. Доктор Стівен Ніссен, лікар-кардіолог із Клівлендської клініки, представив результати масштабного дослідження експериментального препарату пелакарсен, який мав на меті знизити ризик інфаркту та інсульту.

Я збираюся витримати подив аудиторії.

— доктор Стівен Ніссен

Замість довгоочікуваного прориву препарат виявився невдалим. Пелакарсен не зміг досягти своєї головної мети: зниження ризику серцево-судинних ускладнень шляхом зменшення рівня ліпопротеїну (а), або ЛП(а) — білка, що міститься в крові. Компанія Novartis, яка інвестувала десятки мільйонів доларів у розробку, прийняла рішення зупинити проект.

Що таке ліпопротеїн (а) та чому він важливий?

Вчені протягом семи років досліджували пелакарсен, який мав блокувати здатність організму виробляти ЛП(а). Вважається, що надлишок цього білка сприяє згортанню крові в артеріях серця та посилює запалення, що створює подвійний ризик для пацієнтів. Спадкова схильність до високого рівня ЛП(а) робить таких людей вразливими навіть у молодому віці.

Я бачу цих пацієнтів. Я бачу молодих жінок, які перенесли інсульт у 30 років, і їхнім єдиним фактором ризику є високий рівень ліпопротеїну (а). Це чистий генетичний ризик.

— доктор Стівен Ніссен

Деталі дослідження

У дослідженні взяли участь 8 350 осіб, які вже мали в анамнезі серцево-судинні події, такі як інфаркт або інсульт. Учасників випадковим чином розділили на дві групи: одна отримувала пелакарсен, інша — плацебо. Спостереження за пацієнтами тривало майже п’ять років.

Основною метою було вимірювання частоти виникнення серйозних несприятливих серцево-судинних подій, включаючи смерть від серцевих захворювань, інфаркти, інсульти та необхідність термінових операцій, таких як шунтування. Результати виявилися приголомшливими: хоча препарат успішно знизив рівень ЛП(а) в середньому на 77 відсотків, він ніяк не вплинув на загальний ризик смерті чи важких серцевих ускладнень. Близько 12 відсотків пацієнтів в обох групах мали серйозні проблеми з серцем, незалежно від того, приймали вони ліки чи ні.

Я приголомшена. Тут немає жодного сигналу ефективності.

— доктор Фатіма Родрігес, головний кардіолог Стенфордського університету

Майбутнє діагностики та нові виклики

Цього року Американська кардіологічна асоціація та Американський коледж кардіології рекомендували кожній дорослій людині хоча б раз у житті здати аналіз на ЛП(а). Проте на тлі провалу препарату багато експертів замислюються, чи є доцільним масовий скринінг, якщо для лікування цього стану наразі немає спеціалізованої терапії.

Доктор Керол Вотсон із Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі зазначила, що знання рівня ЛП(а) без можливості вплинути на нього може лише викликати тривогу у пацієнтів.

Уроки невдалого дослідження

Попри провал, фахівці сходяться на думці, що результати дослідження є вкрай важливими для науки. Це змушує лікарів переглянути теорію про те, що саме ЛП(а) є головним рушієм серцево-судинних хвороб. Можливо, причина в неправильно підібраній цільовій групі пацієнтів, або ж для отримання терапевтичного ефекту рівень ЛП(а) потрібно знижувати на 90-95 відсотків, а не на 80.

Наразі лікарі радять пацієнтам із високим рівнем ЛП(а) зосередитися на перевірених методах: фізичній активності, контролі ваги та прийомі статинів для зниження рівня «поганого» холестерину. Стівен Ніссен не здається: він планує завершити два інші поточні дослідження нових препаратів, сподіваючись знайти ефективний спосіб допомоги пацієнтам у майбутньому.