**Шокуюча історія з Львівщини облетіла всю країну, оголивши темні закулісні оборудки, де святий сан стає товаром, а уникнення мобілізації – прибутковою справою. Як охоронець, одягнувши рясу, намагався втекти від відповідальності, і яка роль у цьому була у єпископа Православної Церкви України? Деталі цієї аморальної схеми вражають своєю цинічністю.**
**З життя охоронця – до “святого” сану: Як мільйони перетворюються на “божий дар”**
Уявіть собі: звичайний охоронець, мешканець Львівщини, замість того, щоб захищати спокій, вирішив “захистити” себе від мобілізації. І як? Купивши за тисячу доларів священницький сан. Це не вигадка, а реальна історія, що розкрилася завдяки вироку суду, опублікованому в Єдиному державному реєстрі судових рішень. За даними zaxid.net, чоловік, щоб “прикритися рясою”, заплатив посереднику 1000 доларів. Ці гроші були призначені для отримання посвідчення диякона та інших необхідних документів, які б засвідчували його належність до духовенства в Ужгородсько-Хустській єпархії ПЦУ.
**Афера набирає обертів: Ще один “кандидат” на “рятівну” рясу**
Але на цьому історія не закінчилася. Вже “святий” диякон-ухилянт не зупинився на досягнутому. Він активно допомагав своєму знайомому, іншому військовозобов’язаному, уникнути мобілізації. За 2000 доларів хабаря він пообіцяв оформити документи про нібито набуття сану та належність до духовенства тієї ж Ужгородсько-Хустської єпархії ПЦУ. Наш “диякон” зібрав необхідні документи, отримав хабар і передав його організаторам схеми. Від цієї оборудки він отримав “чистими” 1000 доларів – половину від суми, сплаченої його другом.
**”Аномальний” монастир: Сім “дияконів” в одному місці – чи це випадковість?**
На жаль, ця історія має продовження, яке викликає глибоке занепокоєння. На сьогоднішній день, Тарас Павлішак-Лейтнар, той самий “диякон”, офіційно значиться на сайті Свято-Хресто-Воздвиженського монастиря Ужгородського району. Його дата “дияконської хіротонії” – 29 квітня 2024 року. Але найцікавіше – це статистика. Окрім нього, у штаті цього монастиря числиться ще семеро подібних “дияконів”, висвячених після лютого 2022 року. Для порівняння, зазвичай у храмі чи монастирі є максимум 1-2, рідше 3 диякони. Така “аномальна” кількість наштовхує на думку, що це не просто збіг обставин, а цілеспрямована схема для приховування “ухилянтів”.
**Наслідки “святої” оборудки: Суд, відсторонення та пенсія**
За свою “святу” діяльність, чоловіки отримали вирок суду – п’ять років позбавлення волі. Однак, тюремне покарання було замінено на два роки іспитового строку. Але хто ж стояв на чолі цієї схеми? Організатором, який за гроші “святив” ухилянтів у священники та диякони, був єпископ ПЦУ Кирило (Михайлюк).
Цей скандал мав серйозні наслідки для єпископа. Синод ПЦУ відсторонив 62-річного єпископа Кирила від управління Ужгородською єпархією та відправив його “на спокій” – на пенсію. Йому також заборонено звершувати таїнства хіротонії та видавати будь-які офіційні документи, що стосуються належності осіб до духовенства. Крім того, проти нього триває “світський” судовий процес.
**Важливе застереження для читачів**
Ця історія – це нагадування про те, що закон однаково стосується всіх, незалежно від їхнього статусу чи посади. Ухилення від мобілізації є серйозним правопорушенням, а використання релігійного сану для приховування від відповідальності – це аморально та неприпустимо.
**Нехай ця подія стане уроком для всіх, хто намагається обійти закон, граючи на почуттях віруючих та використанні священних обрядів у власних цілях.**
**Для пошуку:** ПЦУ, Львівщина, ухилянти, мобілізація, святий сан, єпископ, диякон, хабар, суд, вирок, Свято-Хресто-Воздвиженський монастир, Ужгородсько-Хустська єпархія, зловмисник, схема, правопорушення, відповідальність, церква, релігія.
