Чому російські дрони летять вздовж кордону з Білоруссю: експерт розкриває секрети ворожих атак

Атака БпЛА — експерт пояснив, чому ворожі дрони намагаються летіти вздовж білоруського кордону

У нічному небі України знову лунає моторошний гул ворожих дронів. Останні атаки російських військ викликали неабияке занепокоєння, адже дрони типу “Шахед” були запущені вздовж білоруського кордону. Це нова тактика, яка має на меті прорватися до західних областей України найкоротшим шляхом. Авіаексперт, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко, розповів виданню УНІАН про причини такої стратегії ворога та про те, як це ускладнює роботу української протиповітряної оборони.

Нова тактика ворога: дрони “зачіпають” білоруський кордон

Росіяни активно використовують дрони для атак на українські міста, і останні події свідчать про нові, більш витончені методи ведення війни. За словами Валерія Романенка, під час останньої повітряної атаки російські війська запускали групи “Шахедів” на відстані приблизно 5-10 кілометрів від білоруського кордону. Це робиться для того, щоб якомога швидше дістатися до західних регіонів України.

«Росіяни таким чином намагаються якнайкоротшим шляхом пробратися на західну Україну вздовж білоруського кордону. Там Mesh-модеми застосовувалися на повну», — пояснює експерт. Ця нова тактика свідчить про те, що ворог намагається використати всі можливі шляхи та ресурси для досягнення своїх цілей, обходячи щільніші системи протиповітряної оборони.

Географія атак: від Криму до Брянської області

За словами Валерія Романенка, атаки дронами охоплювали більшість областей України. Пуски здійснювалися з усіх прилеглих до України регіонів Російської Федерації, а також з окупованого Криму. Особливістю останніх атак є запуск дронів з Брянської області, що стало певною “новинкою” в тактиці ворога.

«Запуск був з усіх прилеглих областей РФ і з окупованого Криму, але от з Брянської області — така новинка. Вони запускали дрони з метою проскочити там, де вважали, що в нас немає високої щільності ППО», — зазначає авіаексперт. Це свідчить про ретельне планування ворожих операцій та спроби знайти “слабкі місця” в українській обороні.

“Табуном один за одним”: як дрони ускладнюють роботу ППО

Однією з найскладніших для протиповітряної оборони особливостей останніх атак є те, що дрони рухалися групами, один за одним. Це створює значні труднощі для мобільних вогневих груп, які просто не встигають реагувати на таку кількість повітряних цілей.

«Йшли вони табуном один за одним, а це означає, що там жодна мобільна група із зенітними дронами не встигла б прореагувати на таку кількість, яка проривається один за одним — кожних кілька хвилин пролітає дрон. Тобто група навіть не встигне перезарядитися», — пояснює Романенко. Така тактика робить завдання протиповітряної оборони надзвичайно складним, вимагаючи постійної готовності та високої швидкості реакції.

Головні цілі: інфраструктурні об’єкти

Валерій Романенко наголошує, що головними цілями масованих атак у західних областях були об’єкти критичної інфраструктури. Ворог намагається завдати максимальної шкоди економіці та життєзабезпеченню регіонів, руйнуючи ключові об’єкти.

«Головними цілями масованих атак у західних областях були об’єкти інфраструктури», — констатує експерт. Це підкреслює стратегічний характер російських атак, спрямованих на ослаблення України.

Від “Шахедів” до “Іскандерів”: майже безперервні атаки

Експерт також зазначає, що Росія фактично перейшла до практики майже безперервних денно-нічних атак. Це означає, що українська протиповітряна оборона перебуває під постійним тиском.

«Вночі йде атака, а потім продовжується — з ранку до 18-18:30. Такі атаки були 3 та 4 травня, невисокої інтенсивності, а от уже 5 травня була масована серйозна атака — 11 ракет „Іскандер“ запустили», — наводить приклади Романенко. Він також підкреслює, що основний акцент російська армія робить саме на дронових атаках, хоча виробництво ракет у РФ також поступово зростає. Експерт не виключає нових ракетних ударів найближчим часом, зазначаючи, що у травні російські війська ще майже не застосовували ракети Х-101 та «Калібри», а також обмежено використовували балістичне озброєння.

Без зв’язку з внутрішньою політикою

Коментуючи масовану атаку по Закарпаттю, Валерій Романенко відкинув припущення про можливий зв’язок ударів із внутрішньополітичною ситуацією в Угорщині. Він вважає, що такі припущення є необґрунтованими.

«Ви переоцінюєте Орбана на два порядки. Якщо б росіяни мали якусь інформацію, що ми там щось важливе виробляємо, то Орбан при владі нікому і нічим би не допоміг», — наголосив експерт. Це означає, що мотиви російських атак слід шукати в їхніх військових та стратегічних планах, а не в зовнішніх політичних подіях.

Підготовка до нових ударів

Важливо пам’ятати, що, за даними експертів, Росія використала так зване тимчасове перемир’я виключно для накопичення ресурсів, що призвело до масованої дронової та балістичної атаки на українські міста. Президент Володимир Зеленський повідомляв про перший пуск ракет увечері 13 травня, а також про удари по Кременчуцькому району. Україну може очікувати друга хвиля масованих обстрілів, тому важливо залишатися пильними та дотримуватися правил безпеки.

Залишайтеся поінформованими, слідкуйте за новинами та бережіть себе!

Полтавщину вночі атакували балістичні ракети — Укрaїнa

Нічна атака на Полтавщину: Подробиці балістичних ударів та прогнози щодо подальших обстрілів

Спроби залучити до переговорів Меркель можуть бути частиною стратегії Путіна — експерт

Чи Може Ангела Меркель Стати Ключем до Переговорів з Росією? Розкриваємо Стратегію Кремля