## Трагедія, яка не повинна повторитися: чому дітей відмовляли у доступі до безпеки?
Полтава, 20 червня 2024 року. Мирне місто, яке, на жаль, знову стало ціллю ворожих атак. В той день, коли повітря наповнилося густим димом від ракетних ударів, коли страх стиснув серця полтавців, сталася подія, яка викликала обурення та питання: чому дітей відмовляли у доступі до укриття? Це не просто прикрий випадок, це червоний прапорець, який сигналізує про серйозні прогалини у забезпеченні безпеки найвразливіших верств населення – наших дітей.
“Вони бешкетують”: дитячі страхи проти дорослої байдужості
Історія, яка стала відомою завдяки батькам, що б’ються за спокій своїх дітей, розпочалася під час чергової повітряної тривоги. Група підлітків, які прогулювалися районом, намагалася знайти прихисток у сховищі фахового коледжу підприємництва й ресторанного бізнесу. Але двері безпеки виявилися зачиненими. На їхнє запитання, чи є тут укриття, відповідь була однозначною: “Є, але вас не пустимо!”.
Причина, озвучена охоронницею, вражає своєю абсурдністю: “Діти бешкетують в укритті, тому мають приходити лише з батьками”. Ольга Клименко, мама одного з хлопців, розповідає про жах, який пережила її дитина та його друг. 15-річні хлопці, усвідомлюючи небезпеку, намагалися врятуватися від ракетного обстрілу, коли навколо гриміли вибухи, а небо затягнулося димом. Однак, замість очікуваної допомоги, вони зіткнулися з черговою перепоною. “Моя дитина тут у цьому районі гуляє. Дитині вже 15 років, він уже розуміє, що у випадку загрози потрібно десь ховатися. Коли діти злякалися, коли це дійсно серйозна загроза, відбуваються вибухи, далі пишуть про подальші ракети, і діти злякалися, перелякані прибігли сюди сховатися в укриття, а їм кажуть: «Не можна»,” – ділиться пережитим Ольга.
“Червоний прапорець” для кожної матері
Для Ольги Клименко ця ситуація стала справжнім ударом. “Це червоний прапорець”, – наголошує вона, додаючи, що жодна мама не залишилася б байдужою. Вона справедлива, коли говорить, що безпека дітей, особливо в критичні моменти, повинна бути пріоритетом. “Хтось же має бути присутній із дорослих, якщо це тут дозволено перебувати людям, відповідно, хтось має це контролювати. І ще цікаво, чи вогнегасник чи якась там ковдра важливіший за життя дитини”, – риторично запитує жінка, підкреслюючи абсурдність вимог.
Випадковий перехожий – рятівник
На щастя, в цьому епізоді з’явився промінчик надії. Випадкова перехожа, побачивши, що дітей не пускають до укриття, заступилася за них. Вона вступила у конфлікт з охоронницею, вимагаючи забезпечити дітям безпеку. “Перехожа жіночка побачила це, що дітей не пускають в укриття. І вона за них вступилася. Вона з конфліктом, почала сваритися із вахтером чи зі сторожем, хто відповідає, і їх таки впустили в укриття”, – розповідає Ольга. Це підкреслює, наскільки важлива активна громадянська позиція та небайдужість у таких ситуаціях.
Пояснення коледжу: “бешкетували” чи “не мали батьків”?
У самому коледжі ситуацію пояснюють дещо інакше. Чергова охоронниця Любов Сабініна розповідає, що діти прибігли до них під час тривоги, але самі. “Ми вийшли із нашим працівником, вискочили сюди, на двері ж, подивитися, що ж воно таке. Вийшли на вулицю, дивимося — біжать два хлопчики і дві дівчини. Прибігли і питають: „У вас укриття є?“ „Є“. І вони ж вийшли до нас сюди, а я кажу: „Хлопчики, ви самі?“ А вони: „Так, самі“. «А нам, — кажу, — не дозволяють, щоб самим діткам. Ми вас пропустимо сьогодні, а далі, — кажу, — ви повинні з батьками приходити»”.
За словами Сабініної, головна причина такої позиції – попередні інциденти. “Кажу: „Ви повинні з батьками приходити, бо в нас там був інцидент, наробили справ хлопчики“. Тому що вони ж там таке роблять: і курять, і відчинили двері, почали там шастати скрізь”. Вона зазначає, що двірник все ж відвів дітей до укриття, і вони пробули там близько півгодини.
Цікаво, що виконувач обов’язків директора коледжу Володимир Степанов запевнив, що жодних вказівок не пускати дітей без батьків не існує. Він наголосив, що укриття функціонує від 2022 року, відкрите для всіх і розраховане на 135 осіб. “Любов Михайлівна сказала в тому плані, щоб вони не бешкетували. А такого розпорядження не пускати не може бути взагалі. Вони були допущені. Вони прийшли, їх відразу ж провели, посадили, ввімкнули світло. І треба віддати належне нашим сторожам, що вони і навесні, і влітку, і взимку сидять біля відчинених дверей, і вночі також, і пропускають всіх: дітей, великих, малих, батьків, вони збігаються”.
Безпека дітей – понад усе!
Цей випадок, хоч і завершився тим, що діти потрапили до укриття, підкреслює необхідність перегляду та вдосконалення правил доступу до сховищ, особливо коли йдеться про неповнолітніх. Безпека наших дітей – це не привід для суперечок чи формальних відмовок. Це той непорушний принцип, який має керувати діями кожного, хто відповідає за захист громадян.
Наразі Ольга Клименко не зверталася з офіційними скаргами, але сподівається, що подібні ситуації більше не повторяться. Ми також сподіваємося, що влада та відповідальні установи приймуть до уваги цей прикрий випадок і зроблять все можливе, аби укриття були дійсно безпечним місцем для всіх, незалежно від віку та наявності батьків.
Пам’ятайте: у час війни, коли безпека є найціннішим ресурсом, кожен крок, спрямований на захист дітей, є вкрай важливим. Нехай жодна дитина не відчуває себе покинутою та беззахисною під час повітряної тривоги!
Фото: Ілюстративне.
#Полтава #укриття #безпекадітей #повітрянатривога #ракетнийудар #скандал #суспільство #діти
