Військовий оглядач Богдан Мирошников оцінив потенційні загрози для української енергетичної системи взимку 2026–2027 років, виходячи з тактики та поточних запасів ракет Російської Федерації.
Нові загрози чи відпрацьовані сценарії?
Зима 2026–2027 років, ймовірно, не принесе Україні принципово нових видів загроз з боку Росії, спрямованих на енергетичну систему. Російські війська вже випробували практично всі основні способи атак. Однак, попри це, РФ все ще має достатньо ресурсів для завдання серйозної шкоди.
Мирошников наголосив, що припущення про можливе від’єднання українських атомних електростанцій від загальної енергомережі не є новим сценарієм. Подібні ризики існували й у попередні роки повномасштабної війни. Оглядач пояснив, що для досягнення цієї мети окупантам не обов’язково атакувати безпосередньо розподільчі пристрої АЕС. Удари по магістральних підстанціях надвисокої напруги можуть призвести до падіння частоти в мережі, спрацювання захисних систем та, як наслідок, до необхідності знижувати потужність атомних енергоблоків, аж до їхньої повної зупинки.
Україна вже стикалася з подібними ситуаціями у 2022, 2023, 2024 та 2025 роках. Росія також неодноразово атакувала об’єкти теплопостачання, газо- та нафтовидобутку, газорозподільчу інфраструктуру, нафтопереробні заводи, нафтобази, магістральні лінії електропередач та об’єкти маневрової генерації.
Тому, з точки зору тактики, росіянам складно запропонувати щось принципово нове. Одним із можливих варіантів можуть бути удари по великих котельнях, які не виробляють електроенергію, але й такі атаки вже фіксувалися в окремих містах.
Запаси ракет: зменшення інтенсивності
Оглядач звернув увагу на поточні запаси російських ракет. За його оцінкою, раніше РФ входила до так званого сезону ударів по енергетиці із запасом приблизно 250–300 балістичних ракет “Іскандер” та 350–400 крилатих ракет Х-101. Наразі, стверджує Мирошников, йдеться приблизно про 115–120 балістичних “Іскандерів” та близько 70 крилатих ракет Х-101.
Важливо зазначити, що ці цифри є оцінкою самого оглядача і офіційно не підтверджені. Попри це, Росія збільшила темпи виробництва окремих типів ракет, зокрема через скорочення або заморожування виробництва інших. Однак, за нинішньої інтенсивності застосування ракет, накопичити до зими запаси попереднього масштабу буде складно, вважає експерт. За його оцінкою, РФ знадобиться щонайменше півтора місяця, щоб суттєво поповнити свої арсенали.
Наразі російські війська продовжують активно використовувати різні типи ракет.
Можливі сценарії ударів та фактори впливу
Мирошников не виключає й іншого сценарію: Росія може завдати серії масованих ударів по енергетичній інфраструктурі вже у серпні-вересні, а потім перейти до менш масштабних, але регулярних атак. Мета таких дій – ускладнювати процес відновлення пошкоджених об’єктів.
Водночас, наголосив він, менші запаси ракет не означають відсутності загрози. РФ все ще має достатню кількість засобів ураження, а її арсенали постійно поповнюються.
Окремим важливим фактором оглядач назвав постачання Україні американських перехоплювачів PAC-3 для комплексів Patriot. На його думку, якщо Україна не отримає додаткових ракет для протиповітряної оборони, Росія, навіть із нинішніми запасами, може завдати енергосистемі значних пошкоджень.
