Останнім часом в інформаційному просторі України поширювалася інформація про нібито плани Верховної Ради щодо масового знесення понад 30 тисяч старих житлових будинків, відомих як “хрущовки”. Голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Олена Шуляк, спростувала ці твердження, назвавши їх маніпуляцією.
Маніпуляція цифрами: що насправді означає показник у 30 тисяч будинків
Олена Шуляк пояснила, що цифра у понад 30 тисяч об’єктів, яка викликала ажіотаж, стосується загальної кількості багатоквартирних будинків, визнаних аварійними ще у 2019 році. Важливо зазначити, що до цього переліку входять будівлі різних періодів забудови, а не лише “хрущовки”. Сюди ж відносяться будинки, зведені до 1919 року, а також, як не дивно, новобудови, збудовані у 2010-х роках, які також були визнані аварійними.
Це неправда. Не читайте ці новини. Це хтось із журналістів розповсюдив неправдиву інформацію.
— Олена Шуляк
Законопроєкт про реновацію: ремонт, а не масовий демонтаж
Нардепка підкреслила, що ухвалений у першому читанні законопроєкт про реновацію житлового фонду не передбачає примусового чи масового знесення будинків. Натомість, документ спрямований на створення чітких механізмів для місцевої влади щодо ремонту, реновації та реконструкції застарілого житла. Крім того, законопроєкт врегульовує порядок ухвалення таких рішень органами місцевого самоврядування та створює умови для залучення приватних інвесторів.
Ідея реновації застарілих будинків набула особливої актуальності на тлі складних зим та наближення чергового опалювального сезону. Це питання є важливим для забезпечення безпеки та комфорту проживання громадян.
Спростуймо: ніхто не буде в Україні зносити 30 тисяч будинків і будувати там нове житло. У нас немає грошей, щоб дати житло нашим ВПО.
— Олена Шуляк
Доля застарілого житлового фонду: попередні кроки та сучасні виклики
Зауважимо, що тисячі радянських “сталінок” і “хрущовок” в Україні дійсно перебувають в аварійному стані та не відповідають сучасним стандартам безпеки. Однак їхня доля залишалася невизначеною до прийняття відповідних законодавчих ініціатив.
Як зазначала Олена Шуляк ще до повномасштабного вторгнення, законопроєкт про комплексну реновацію житлового фонду, який був ухвалений у першому читанні, спрямований на оновлення будинків з урахуванням енергоефективності та технічного стану. Раніше Міністерство регіонального розвитку пропонувало внести зміни до закону 2006 року, який ускладнював процеси через вимогу 100% згоди мешканців, знизивши цей поріг до 75% для залучення приватних інвесторів.
Реалізація проектів знесення або реконструкції застарілих будинків стикається з низкою викликів, зокрема, з проблемами відселення мешканців та фінансовими можливостями громад. Війна суттєво вплинула на місцеві бюджети, які змушені спрямовувати кошти на першочергові оборонні та соціальні потреби. Тому питання масової реновації наразі не є пріоритетним і відкладається до більш сприятливих умов.
Підготовча робота триває
Незважаючи на поточні обставини, підготовчі роботи на місцях не зупиняються. Великим містам рекомендовано заздалегідь розробляти програми реновації. Це дозволить мати чіткі механізми та бути готовими до їх запуску, коли з’явиться сприятлива можливість.
