Україна опинилася перед серйозними викликами, пов’язаними з невизначеністю американської підтримки, що може мати далекосяжні наслідки для продовження війни проти Росії.
Напруженість в українсько-американських відносинах
Відносини між Україною та Сполученими Штатами переживають складний період. Політичне протистояння між Києвом та Вашингтоном, зокрема між Президентом Володимиром Зеленським та колишнім Президентом США Дональдом Трампом, загострюється. Це призводить до невизначеності щодо майбутньої військової та розвідувальної допомоги, яка є критично важливою для України.
Starlink та розвіддані: зона невизначеності
Одним із ключових питань стало обмеження доступу до супутникової системи Starlink, функціонал якої був штучно урізаний. За інформацією Reuters, вказівка на це надійшла з Білого дому, а Пентагон отримав вимогу щодо уповільнення сервісу. Президент Зеленський різко розкритикував ці дії, назвавши їх штучним обмеженням доступу та збоями у наданні розвідданих про заплановані російські удари. Він також зазначив, що США опинилися не на тому боці історії.
Володимир Зеленський назвав штучне сповільнення Starlink великою помилкою та застеріг, що зволікання з відновленням повноцінного зв’язку коштуватиме українцям життів.
Ілон Маск, зі свого боку, переклав усю відповідальність за обмеження на американські сили. Варто зазначити, що у вересні 2022 року Маск вже вимикав супутниковий інтернет під час контрнаступу ЗСУ, що спричинило зв’язковий «блекаут» для українських підрозділів.
Розкол між партнерами та його наслідки
Професор політології Каліфорнійського університету в Сан-Дієго Браніслав Сланчев вважає, що інцидент зі Starlink показав глибокий розкол між партнерами, який створює загрозу для України та фактично гарантує затягування війни. За його словами, подібні кроки лише заохочують Кремль наполягати на своїх вимогах, зокрема щодо масштабних територіальних поступок.
По суті, це гарантує, що війна триватиме. Україна не програє війну через обмежений доступ до системи Starshield, але це значно, значно ускладнює для неї завдання — позбавити Росію можливості завдавати їй шкоди.
— Браніслав Сланчев
Санкції проти російської нафти: фінансова підтримка агресора
Ще одним фактором, що посилив напруженість, стало рішення Дональда Трампа скасувати санкції проти експорту російської нафти. Дозвіл російському дизелю вийти на американський та світовий ринки став важливою фінансовою підживкою для Москви в умовах, коли її армія відчуває труднощі на фронті. Білий дім пояснює це прагненням збити високі ціни на пальне всередині США перед виборами до Конгресу.
У відповідь на публічний осуд з боку Володимира Зеленського, який назвав цей крок зрадою, Трамп висловив погрозу припинити обмін розвідданими та почав говорити, що українцям варто було б змінити президента. Він також переклав на Зеленського відповідальність за зростання цін на дизель у США.
Законодавча протидія
На тлі цих подій, 16 жовтня у Палаті представників США був представлений двопартійний законопроєкт Prohibit Corrupt Russia Oil Deals Act, ініційований демократом Грегорі Міксом та підтриманий республіканцем Доном Бейконом. Документ спрямований на блокування домовленостей адміністрації Дональда Трампа щодо закупівлі та імпорту російського дизельного пального, а також на посилення санкційного тиску на енергетичний сектор РФ.
Законопроєкт передбачає заборону для Американської корпорації фінансування міжнародного розвитку інвестувати в російську енергетику, анулювання та подальшу заборону генеральних ліцензій Мінфіну США, а також запровадження обов’язкових санкцій проти нафтогазового сектору РФ. Автори ініціативи вважають, що такі закупівлі не знизять витрати американців, але забезпечать Кремль додатковими доходами для продовження війни проти України.
Атаки на російські НПЗ та реакція України
Градус протистояння підвищився після того, як Україна завдала чергового удару по російському НПЗ. Раніше Київ утримувався від атак на енергетичну інфраструктуру РФ на прохання Трампа, однак Москва не брала на себе жодних зобов’язань і продовжувала нищити енергетику України напередодні зими.
