Розслідування проєкту «Хапуга.ua» виявило сумнівні закупівлі в державному «Ощадбанку», які призвели до значних переплат.
Сумнівна енергонезалежність: переплата на 200 мільйонів
В умовах блекаутів, що охопили Україну, багато компаній та державних установ, включно з банками, почали інвестувати в системи енергонезалежності. «Ощадбанк» не став винятком, поставивши собі за мету забезпечити тисячі своїх відділень безперебійними системами. Однак, процес закупівлі, схоже, був зроблений ще дорожчим, що призвело до переплати у близько 200 мільйонів гривень.
У серпні та вересні 2024 року «Ощадбанк» оголосив про закупівлю акумуляторів та інверторів загальною вартістю 329 мільйонів 500 тисяч гривень. Вартість одного комплекту українського акумулятора з китайським інвертором була встановлена на рівні 419 250 гривень. Водночас, ринкова вартість аналогічних комплектів на той час була значно нижчою.
Ринкові ціни проти ціни «Ощадбанку»:
- Ціна аналога світового лідера (Deye): ~90 000 грн за батарею.
- Ціна інвертора на ринку у 2024 році: ~60 000 грн.
- Реальна ринкова вартість комплекту: ~150 000 грн.
- Ціна закупівлі, затверджена «Ощадбанком»: 419 250 грн.
Різниця у вартості сягає майже втричі, що викликає серйозні запитання щодо обґрунтованості такої закупівлі.
Тендерні махінації та «прив’язка» до конкретного виробника
Головою тендерного комітету «Ощадбанку» є Олег Стринжа, який, за даними розслідування, визначив конкретну модель акумуляторів від маловідомого бренду Revention. При цьому, тендерні вимоги не передбачали закупівлю еквіваленту з аналогічними технічними характеристиками, а лише вказали Україну як єдину можливу країну-виробника.
Однак, модель акумулятора «PowerCube Enterprise 14,4 кВт» від Revention, зазначена у тендерній документації, фактично не існує на ринку. Журналісти намагалися отримати коментар від представників Revention, але отримали відмову:
Вже не займаємося цими системами, вибачте.
— Менеджерка магазину Revention
Таке мовчання та приховування інформації викликає підозри щодо справжньої наявності товару. Крім того, журналістам було відмовлено у фото- та відеозйомці обладнання у відділеннях «Ощадбанку», що лише посилює відчуття приховування.
Власники бренду та сумнівне виробництво
Власником бренду Revention є ТОВ «Ревеншн», зареєстроване у Вінниці у 2020 році. Засновник, 29-річний Олександр Чечуга, за даними аналітичної системи YouControl, не надавав жодної фінансової звітності за роки існування компанії. Його діяльність, судячи з контактів у додатках, пов’язана з криптомайнінгом, а не з виробництвом акумуляторів.
Сам бренд Revention був зареєстрований лише у 2025 році іншою компанією, ТОВ «Ресурс сторедж», яка входить до сфери впливу імпортера газу «Енерджі Трейд Груп». Саме філія «Енерджі Трейд Груп» була вказана як офіційний виробник акумуляторів у договорі з «Ощадбанком», попри відсутність відповідного зареєстрованого виду діяльності.
Порушення та дискримінаційні умови тендеру
Окрім завищеної ціни, посадовці «Ощадбанку» допустили низку інших порушень. Під один класифікатор (акумулятори) було включено інвертори та монтажні роботи, що фактично усунуло всіх потенційних конкурентів.
Дмитро Остапчук, голова ГО «Антикорупційний монітор», коментує:
Це порушення. Якщо б це було без, в лапках, скажімо, корупційної якоїсь складової, то в одній закупівлі повинно було бути два лоти. Вони зробили ще й монтаж туди включили в договір поставки товарів. Це теж ще одне порушення, до речі, тому що монтаж — це вже роботи, і на ці роботи потрібно теж окремий договір укладати.
— Дмитро Остапчук
Учасники тендеру висловлювали протести щодо дискримінаційних умов, але «Ощадбанк» відповів, що не є «замовником» у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», чим фактично заявив про свою безвідповідальність.
Експерти оцінюють сукупну вартість закупівлі як завищену мінімум удвічі. Якщо реальна вартість комплекту з урахуванням доставки та монтажу могла становити близько 200 тисяч гривень, то «Ощадбанк» переплатив приблизно 219-220 тисяч гривень за кожен комплект. Це призвело до збитків державного бюджету щонайменше на 100 мільйонів гривень.
Підозра у службовій недбалості та інші звинувачення
Національна поліція України звернула увагу на ці махінації. У листопаді 2025 року Печерське управління поліції повідомило про підозру заступнику голови правління «Ощадбанку» Олегу Стринжі за неналежне виконання службових обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки.
Офіційно повідомлення Печерського РУП Києва:
За процесуального керівництва Печерської прокуратури Києва повідомлено про підозру чинному заступнику голови правління. Дії підозрюваного кваліфіковано як неналежне виконання службових обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки.
Незважаючи на підозру, Стринжа залишається у правлінні банку, хоча й був відсторонений від посади голови тендерного комітету. Сам він стверджує, що рішення щодо виробника приймала технічна рада, а тендерний комітет та правління лише його підтримали.
Було рішення технічної ради, що потрібно купити, рішення правління, і тендерний комітет, управління закупівлями реалізувало це рішення. Чому саме, от ви спитали, цей виробник — тому що технічна рада обрала це рішення.
— Олег Стринжа
«Ощадбанк» зробив офіційну заяву на захист Стринжі, стверджуючи, що на торги могла прийти будь-яка компанія, і що кримінальну справу намагаються політизувати.
Інші сумнівні оборудки
Крім скандалу із закупівлею акумуляторів, Олег Стринжа може бути причетним до інших сумнівних справ. За інформацією з джерел у банківській сфері, він може мати відношення до несанкціонованого списання коштів з рахунків клієнтів банку.
У червні 2025 року, під час воєнного стану, відбулася хакерська атака на інформаційно-комунікаційні системи низки компаній. В результаті, з їхніх розрахункових рахунків було виведено понад 28 мільйонів гривень, з яких понад 23 мільйони — з рахунків в «Ощадбанку». Олег Стринжа заявив, що йому цей кейс невідомий.
Заклик до посилення контролю
Політолог Андрій Миселюк наголошує на необхідності посиленого нагляду за державними банками, особливо під час війни, коли корупційні ризики зростають.
Зараз, звичайно, надзвичайно величезні суми там проходять, і тому треба казати саме про наявність дуже високих корупційних ризиків. І тому, звичайно, увага правоохоронців — не тільки тих, які там, скажімо так, мають займатися постійно моніторингом, мається на увазі там СБУ, інші структури, — але ще й антикорупційних саме цих гілок: НАБУ, САП та інших антикорупційних органів.
— Андрій Миселюк
Журналісти підкреслюють, що під час війни кожна зайва копійка, витрачена державним банком на завищені ціни, дорівнює прямому зменшенню доходів держави та обороноздатності країни. Це також знижує довіру громадян до національного бізнесу. Для того, щоб державний банківський сектор працював на користь держави, а не на користь «хапуг», необхідна тверда політична воля.
