Українська правда вчергове здійняла бурю у інформаційному просторі, представивши третю серію скандальних “плівок Міндіча”. Це розслідування проливає світло на справжній механізм, за яким, схоже, високопосадовці могли допомагати відомим бізнесменам уникати відповідальності та затримань. У центрі уваги – справи відомих підприємців Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, які, як виявилося, могли мати заздалегідь заздалегідь спланований вихід з країни.
За кілька годин до обшуків: чи була це втеча?
За даними журналістів, Тимур Міндіч залишив територію України лише за чотири години до того, як правоохоронці мали провести обшуки. Олександр Цукерман, у свою чергу, терміново вирушив до Відня. Це викликає серйозні запитання: чи справді ці події були випадковими, чи ж фігуранти справи “Мідас” мали надійне джерело інформації про плани Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП)?
“Плівки Міндіча”: хтось “підсвічував” інформацію?
“Українська правда” повідомляє, що нові аудіозаписи свідчать про можливу причетність високопосадовців до “порятунку” бізнесменів. Ще в листопаді минулого року видання припускало, що заступник керівника САП Андрій Синюк міг бути тим, хто “зливав” інформацію про операцію “Мідас”. Хоча самі фігуранти справи запевняли, що виїхали з країни планово і без поспіху, матеріали розслідування, які потрапили до рук журналістів, вказують на зовсім іншу картину.
Загадкова розмова: Ігор Миронюк та Дмитро Басов
Ключовий момент у розслідуванні – розшифровка розмови, що відбулася у вересні 2025 року між Ігорем Миронюком та Дмитром Басовим, які також фігурують у справі, пов’язаній із корупцією в енергетиці. Діалог відбувся за два місяці до початку операції НАБУ та САП, і його зміст вражає:
> Миронюк: “А що з цією новою справою, яка висіла в реєстрі? Вони розібрались, що це?”
> Басов: “Мабуть, є щось по клапанах. Вони їздили, говорили з цим замом, із цим САПом.” (За словами журналіста Михайла Ткача, йдеться про заступника керівника САП Андрія Синюка).
> Миронюк: “Це ось цей, який Олега?” (Ткач припускає, що мова йде про заступника керівника Офісу президента Олега Татарова).
> Басов: “Так, ну і Олег у нього грав у тому числі. Усі там із ним працювали, пили, їли й гроші ділили, тому формат стосунків зрозумілий, нормальний, такий чоловічий. Але він каже, що готовий їм допомагати й підсвічувати, щось розповідати й так далі. Питання — треба визначитися, щось із ним робити чи не робити. І я думаю, що цей контакт усе ж таки треба залишити. Ну, грубо кажучи, для себе. Щоб був про всяк випадок.”
Ця розмова чітко демонструє, що Миронюк та Басов розглядали Синюка як потенційне джерело інформації, але водночас висловлювали сумніви щодо його надійності. Вони обговорювали необхідність “тримати його про запас” та використовувати лише в “надважливих ситуаціях”.
Чи довіряли Синюку? Перевірка в тіні
Миронюк та Басов обговорювали способи “перевірки” Синюка, щоб уникнути подвійних ігор з його боку. Вони також згадували про можливість того, що Синюк може “під якісь речі спробувати щось “порішати” іншим шляхом”. Це вказує на обережність та певний рівень недовіри, що, однак, не завадило їм усвідомлювати цінність його “контакту”.
Станіслав Гущесов: ще один “запасний варіант”?
У розмові також згадується Станіслав Гущесов, колишній начальник прокуратури Чернігівської області, який, за словами Басова, теж пропонував використовувати його контакт лише в крайньому разі, коли йдеться про власну безпеку. Це створює картину складної мережі взаємозв’язків та потенційних джерел інформації.
16 жовтня 2025 року: ключова дата
Журналісти встановили, що через три тижні після згаданої розмови, 16 жовтня 2025 року, Андрій Синюк зайшов до внутрішньої бази антикорупційних органів. Він переглядав кримінальні провадження, що стосувалися бізнесменів, які згодом стали фігурантами справи “Мідас”. Це викликає закономірне запитання: чи це було частиною “перевірки” чи вже інформаційною підтримкою?
Терміновий виїзд: коли час – гроші
Через 10 днів після того, як Синюк переглядав дані про Олександра Цукермана у внутрішній системі, його ймовірний помічник або водій Володимир Цибульський отримав терміновий дзвінок. “Шеф подзвонив 10 хвилин тому, каже: “Збирайся, ми їдемо на Паланку”. Мені треба бути вже зранку в аеропорту у Відні. Завтра”, – розповів Цибульський. Це свідчить про раптовість та непередбачуваність планів, що різко контрастує з попередніми заявами про планові поїздки.
Зв’язки з владою: хто стоїть за “інформаційним щитом”?
Нагадаємо, що у середині 2022 року Андрія Синюка було призначено заступником керівника САП. З того часу джерела “Української правди” неодноразово повідомляли про його можливі зв’язки з представниками влади, зокрема з Олегом Татаровим. Сам Синюк раніше запевняв, що не ознайомлювався з матеріалами, пов’язаними зі справою “Мідас” чи іншими подібними справами, і що він не брав участі в жодних заходах. Проте, як випливає з останніх матеріалів, антикорупційним органам вдалося отримати докази, що можуть свідчити про його зв’язки з фігурантами справи.
Пошук правосуддя: міжнародний рівень
У листопаді 2025 року президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження персональних санкцій проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана. Обидва бізнесмени, які мають громадянство Ізраїлю, наразі перебувають за кордоном. У січні 2026 року НАБУ та САП подали документи до Інтерполу для оголошення їх у розшук. Україна також офіційно звернулася до Ізраїлю з запитом на екстрадицію Міндіча.
Чи достатньо доказів?
Наразі залишається відкритим питання, чи достатньо зібраних матеріалів для оголошення підозри Андрію Синюку. Також невідомо, чи змогли НАБУ та САП повністю з’ясувати, чому Міндіч вирішив покинути Україну так поспішно.
Це розслідування підкреслює складність боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади та важливість незалежних журналістських розслідувань для виявлення правди. Ми будемо уважно стежити за подальшим розвитком подій у справі “Мідас”.
