## Російська економіка: дорогоцінні нафтові доходи не рятують від неминучого спаду
На перший погляд, новини з Росії можуть здаватися обнадійливими: нафтові доходи стрімко зростають, а це, здавалося б, має стати потужним стимулом для відновлення економіки. Однак, за блискучим фасадом високих цін на енергоносії, ховається глибока і тривожна реальність. Навіть стрімке зростання нафтових доходів, спричинене загостренням ситуації на Близькому Сході, навряд чи зможе витягнути російську економіку з небезпечної зони уповільнення. Військові витрати, дорогі кредити та невпинна інфляція продовжують штовхати Росію до неминучого спаду.
### Війна та її ціна: бюджет, що розривається від військових витрат
Російська економіка, значною мірою залежна від експорту нафти та газу, опинилася в пастці власної стратегії. Значна частина ресурсів спрямовується на військове виробництво, яке, зрештою, опиняється на фронті, а не на розвиток цивільного сектору. Це створює так званий “перекіс бюджету в бік війни”, який не тільки виснажує державну казну, але й негативно впливає на загальну продуктивність економіки.
Як зазначає Bloomberg, різке подорожчання нафти, спричинене конфронтацією США та Ірану, тимчасово збільшило експортні доходи Росії до найвищого рівня з перших тижнів повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Однак, цей тимчасовий приплив коштів недостатній, щоб повернути економіку до швидшого зростання.
### Інфляція та дорогі кредити: гальма для бізнесу
Одна з ключових проблем полягає в тому, що російська влада вже суттєво розігнала бюджетні видатки, але це збільшує попит, а не пропозицію. Це порочне коло призводить до зростання інфляції. У разі, якщо Кремль вирішить витрачати додаткові нафтові доходи понад заплановане, це лише посилить інфляційний тиск.
У такому випадку, Центральний Банк Росії матиме ще більше підстав утримувати високі кредитні ставки. Ці ставки, які вже зараз серйозно б’ють по бізнесу, роблять запозичення дорожчими, стримують інвестиції та погіршують становище підприємств. Аналітикиня Freedom Finance Global Наталія Мільчакова вважає, що навіть додаткові 1–3 трлн рублів для бюджету у 2026 році не знімуть головних ризиків для російської економіки.
Попри те, що Банк Росії вже дев’ять місяців знижує ключову ставку, остання була опущена до 15%. Проте, реальна вартість запозичень залишається близькою до історичних максимумів — понад 9%.
### Ознаки спаду: ВВП падає, діловий клімат погіршується
За оцінками Bloomberg, у першому кварталі ВВП Росії, ймовірно, скоротиться після падіння виробництва майже на 2% у перші два місяці року. Це може стати першим квартальним спадом із початку 2023 року. Крім того, індикатор ділового клімату в Росії минулого місяця вперше з 2022 року вийшов у від’ємну зону.
Володимир Путін публічно визнав проблеми в російській економіці та вимагав від уряду і Центробанку пояснень щодо причин уповільнення зростання. Це сталося на тлі його попередніх заяв про необхідність не допустити спаду.
### Бюджетні правила та невизначене майбутнє
Сам уряд РФ, схоже, не надто вірить у тривале збереження високих цін на нафту. За даними джерел агентства, чиновники в оновленому макропрогнозі планують залишити середню експортну ціну російської нафти на рівні 59 доларів за барель, а також закладають міцніший рубль. У підсумку це означає менші нафтові доходи, ніж ті, що були передбачені бюджетом.
Згідно з чинними бюджетними правилами, усі додаткові нафтові доходи понад 59 доларів за барель мають спрямовуватися до Фонду національного добробуту. Водночас бюджет на 2026 рік не передбачає використання цього фонду для покриття дефіциту.
### Виклики сьогодення: сильний рубль, дефіцит кадрів та геополітичні ризики
Міністр економіки РФ Максим Решетніков заявив, що ситуація в економіці країни зараз складніша, ніж у попередні роки. Серед причин він назвав сильний рубль, високі ставки, кадровий дефіцит та бюджетні обмеження.
Окремим ризиком для Росії лишається й сам конфлікт на Близькому Сході. У Центробанку РФ побоюються глобального шоку пропозиції, який може розігнати ціни у світі, зокрема й у Росії. Без цього чинника регулятор міг би активніше розглядати зниження ставки.
У звіті Банку Росії також наголошується, що країни Перської затоки є важливими постачальниками компонентів для виробництва напівпровідників та іншої високотехнологічної продукції. Для Росії, яка є чистим імпортером електроніки, це означає ризик подорожчання імпорту, що вдарить і по споживчих цінах, і по витратах компаній. Крім того, російська влада побоюється зростання логістичних витрат і того, що високі ціни на продукти харчування триматимуться довше, ніж ціни на нафту.
### “Кероване охолодження” чи “глибоке шокове замороження”?
У Bloomberg зазначають, що сповільнення інфляції та відносно збалансований бюджет у Росії зараз досягаються за рахунок гальмування економічного зростання та інвестицій. Прогноз російського уряду щодо зростання економіки на рівні 1,3% цього року вже можуть переглянути у бік зниження.
Центробанк РФ називає цей процес «керованим охолодженням», однак представники бізнесу описують ситуацію значно жорсткіше. Зокрема, глава Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін заявив, що окремі чутливі галузі фактично переживають «глибоке шокове замороження».
Економісти Інституту економічного прогнозування РАН також попередили, що через дорожнечу кредитів і ресурсів розвиток нових технологічних ніш та імпортозаміщення в Росії став «надмірно витратним і економічно непривабливим».
### Майбутнє російської економіки: невизначеність та ризики
Нещодавні атаки України на енергетичну інфраструктуру та проблеми з експортом могли суттєво зменшити видобуток нафти в Росії у квітні. Зокрема, пожежа на нафтостанції «Самара», ключовому вузлі для формування експортного сорту Urals, підкреслює вразливість російського енергетичного сектору.
Високі ціни на нафту можуть частково підтримати експортерів, які формують приблизно чверть бюджетних доходів РФ, але це не компенсує падіння видобутку та інвестиційний застій в умовах жорсткої фінансової політики.
Таким чином, попри тимчасове зростання нафтових доходів, російська економіка продовжує стояти на порозі серйозних викликів. Війна, інфляція, високі кредитні ставки та геополітична невизначеність створюють токсичне середовище для бізнесу та інвестицій, ставлячи під сумнів будь-які прогнози стабільного зростання. Реальна картина залишається тривожною, і “кероване охолодження” може виявитися значно глибшим і болючішим, ніж передбачає російська влада.
