До повномасштабної війни російське зерно з південних регіонів зазвичай експортували через порти Азовського та Чорного морів. Однак, через повномасштабне вторгнення в Україну, яке ініціював президент РФ Володимир Путін, виникли серйозні перешкоди для традиційних експортних шляхів. Це призвело до пошуку нових логістичних рішень, зокрема, до планування відправлення зерна з південних регіонів Росії до Африки через Мурманський морський торговельний порт, розташований за Північним полярним колом.
Експериментальне відвантаження до Північної Африки
Мурманський морський торговельний порт оголосив про підготовку до тестового відвантаження 29,5 тис. тонн зерна до Північної Африки. Частина цього вантажу, а саме 3,4 тис. тонн, вже була доставлена постачальником «Деметра-Холдинг». За даними інформаційного агентства Reuters, судно, яке перевозить зерно, має доправити його до марокканської Касабланки. Представники порту зазначили, що наразі ця операція має експериментальний характер. Після аналізу результатів будуть розглядатися можливості організації регулярних поставок.
Зміна традиційних маршрутів експорту
До початку повномасштабної війни російське зерно з південних регіонів переважно експортувалося через порти Азовського та Чорного морів. Звідти судна прямували через турецькі протоки до Середземного моря. Наразі ж частина продукції змушена транспортуватися на північ Росії, а потім доставлятися африканським покупцям морським шляхом навколо Європи.
За інформацією видання The Moscow Times, труднощі з вивезенням зерна через південні порти пов’язані зі скороченням відвантажень. Це стало наслідком українських ударів по російських суднах у Чорному та Азовському морях. Балтійські порти, які стали важливим альтернативним маршрутом, вже перевантажені. Це змусило російських експортерів звернути увагу на Мурманськ.
Навантаження на Балтійські порти та альтернативи
Раніше близько 80% російського експорту зернових припадало на чорноморські та азовські порти. Наразі, за даними Reuters, основна частина морських поставок здійснюється через Балтійське море. У вересні звідти було відвантажено 1,2 мільйона тонн зерна, що становить понад 60% від усього морського експорту цієї продукції. Деякі компанії навіть переобладнують термінали, які раніше використовувалися для добрив та вугілля, для перевалки зерна.
Мурманський порт, у свою чергу, намагається залучити додаткові вантажі, пропонуючи експортерам цілорічний глибоководний доступ до міжнародних ринків.
Вплив логістичних складнощів на внутрішній ринок
Ускладнення логістики зернового експорту впливають і на внутрішній ринок Росії. Директор аналітичного центру «СовЕкон» Андрій Сизов зазначив, що середні ціни на російську пшеницю залишаються значно нижчими, ніж торік і на початку поточного сезону. Особливо складна ситуація спостерігається у південних регіонах, де ціни традиційно підтримувалися попитом з боку експортерів.
Через майже зупинені чорноморські порти, окремі відвантаження поки що не в змозі суттєво вплинути на загальний стан ринку. Андрій Сизов висловлює припущення, що найближчим часом ціни на пшеницю в рублях можуть поступово зростати, якщо експортний попит відновиться. Однак, якщо південні порти залишаться закритими протягом першого кварталу 2027 року, ціни можуть знову знизитися. Це станеться тому, що виробникам доведеться активніше продавати зерно для фінансування весняних польових робіт.
Контекст російської економіки та санкцій
Варто зазначити, що президент Росії Володимир Путін раніше заявляв про готовність перенести частину промислових підприємств до африканських країн. Це сталося в умовах численних санкцій, запроваджених проти російської економіки через війну в Україні.
