У середу, 19 серпня, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) провели масштабну спецоперацію під назвою «Форест Гамп». Ця операція виявила причетність високопосадовців Офісу Президента та народних депутатів до відмивання коштів. За версією слідства, ці кошти могли бути використані для внесення застави за одного з фігурантів розслідування справи «Мідас».
Деталі операції «Форест Гамп»
Операція, що була проведена 19 серпня, викликала значний резонанс у суспільстві. За даними слідства, у ній фігурують особи, які обіймають високі посади в Офісі Президента та є народними депутатами. Їх підозрюють у відмиванні грошей.
ЗМІ припускають, що внесена застава, про яку йдеться в оприлюднених записах детективів НАБУ, стосувалася колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Його ім’я згадується у записах, а сам він є фігурантом справи «Мідас». У червні 2026 року за нього було внесено 150 мільйонів гривень застави.
Ключові фігуранти та їхні ймовірні зв’язки
За неофіційними даними, до справи про відмивання коштів може бути залучена група осіб з чинної влади. Серед них:
- Ірина Мудра, колишня заступниця керівника Офісу Президента.
- Вадим Столар, народний депутат, який підтвердив візит детективів НАБУ.
- Представники Sense Bank, зокрема відсторонений голова наглядової ради банку Микола Гладищенко.
Ірина Мудра: деталі та кар’єрний шлях
За інформацією народного депутата Олексія Гончаренка, обшуки відбуваються у колишньої заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої. У той же день, 19 серпня 2026 року, Президент підписав указ про її звільнення з Банкової.
У березні 2024 року Ірина Мудра була призначена заступницею керівника Офісу Президента, де відповідала за напрями судової реформи, створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ та механізми компенсації збитків.
Її професійний шлях включає роботу на керівних посадах у «Ощадбанку» з 2015 по 2022 роки. У 2015 році вона очолила юридичну команду банку, яка супроводжувала арбітраж проти Росії щодо компенсації збитків від анексії Криму. З 2019 року обіймала посаду директорки департаменту комплаєнс-контролю та нагляду за дотриманням регуляторних вимог.
У 2022–2024 роках Ірина Мудра працювала заступницею міністра юстиції України. На цій посаді вона займалася питаннями санкційної політики, конфіскації російських активів, створенням Міжнародного реєстру збитків та роботою над підписанням Любляно-Гаазької конвенції.
Багатство та статки Ірини Мудрої
У ЗМІ неодноразово з’являлася інформація про розкішний спосіб життя Ірини Мудрої та її цивільного чоловіка, посадовця Національного банку України Павла Поляруша. Журналісти писали про оформлення дорогого майна на родичів, а також про появу чиновниці на публічних заходах у брендовому одязі та прикрасах, сукупна вартість яких, за оцінками ЗМІ, сягала десятків тисяч доларів.
Видання Oboz.ua опублікувало дані про статки Ірини Мудрої та Павла Поляруша. Станом на квітень 2026 року, подружжя задекларувало доходи близько 8,1 мільйона гривень за 2025 рік. Ірина Мудра вказала майже 2,8 мільйона гривень від облігацій, 523,2 тисячі гривень зарплати в ОП, 423,1 тисячі гривень від оренди, майже 71,3 тисячі гривень відсотків від банку та 17,5 тисяч гривень дивідендів. Павло Поляруш отримав 3,5 мільйона гривень зарплати від НБУ.
Павло Поляруш з травня 2018 року володіє квартирою площею 90 кв.м у Києві. Вартість на дату набуття становила 791,4 тисячі гривень, що приблизно дорівнювало 30 тисячам доларів. Однак, за ринковими цінами, таке житло коштує щонайменше 270 тисяч доларів. Цікаво, що Поляруш отримав права на квартиру в ЖК «Аристократ», побудованому «Укрбудом» за часів Максима Микитася. Пізніше у цьому ж ЖК квартиру придбала і Ірина Мудра – площею 55,7 кв.м, за офіційною ціною 2,1 мільйона гривень (близько 77 тисяч доларів на той час).
Журналісти стверджують, що Ірина Мудра оформила частину свого майна на родичів. Зокрема, квартиру у Києві площею майже 70 кв.м задекларувала на свою 73-річну матір. На 25-річну доньку Поляруша (падчерку) оформлено новий Lexus RX 2017 року випуску, придбаний одразу після досягнення нею 18 років. Також ця дівчина володіє будинком площею 138 кв.м у селі Богданівка на Київщині. Однак, за інформацією OBOZ.UA, вона проживає за кордоном.
Народний депутат Вадим Столар: деталі справи
У рамках цієї справи також проводяться слідчі дії щодо народного депутата Вадима Столара. Він особисто підтвердив візит детективів НАБУ та висловив повну готовність співпрацювати з правоохоронними органами.
Я відкрито співпрацюю з представниками Бюро. Жодних перешкод у роботі правоохоронців не створюю.
— Вадим Столар
Вадим Столар – чинний народний депутат, який у минулому був членом проросійської партії ОПЗЖ. Його ім’я неодноразово з’являлося у журналістських розслідуваннях через зв’язки з Віктором Медведчуком, діяльність у будівельному бізнесі та значні активи.
У 2020 році Вадим Столар продав 60% свого київського будівельного бізнесу Віктору Медведчуку та Тарасу Козаку за 90 мільйонів доларів. Згодом, за даними розслідування Bihus.Info, ці активи на сотні мільйонів гривень були переписані на літню жінку зі Львова, Ольгу Куць, після чого суд їх заарештував.
Крім того, за інформацією NV, у лютому 2023 року СБУ провела обшуки у Столара та пов’язаних з ним будівельних компаніях. Слідство перевіряло їхню можливу причетність до легалізації коштів Віктора Медведчука, Тараса Козака та інших підсанкційних осіб.
Після початку повномасштабного вторгнення Столар опинився серед так званого «Батальйону Монако». У 2024 році журналісти Bihus.Info виявили у його деклараціях та декларації його колишньої дружини шість компаній в ОАЕ, а також орендовану нерухомість у Дубаї та Монако. Його декларації привертали увагу журналістів через значні фінансові активи. Наприклад, у декларації за 2024 рік зазначені кошти, позичені третім особам, на мільйони доларів, євро та дирхамів, а також значні кошти на рахунках.
Вадим Столар роками пов’язують із київським будівельним та політичним середовищем. Він був пов’язаний з низкою столичних девелоперських компаній, зокрема ENSO, BudCapital, IB Alliance та bUd development. Деякі експерти називали його «сірим кардиналом Києва», припускаючи його вплив на столичні політичні та кадрові рішення.
Екснардеп Максим Микитась: причетність до справи
За інформацією джерел видання «РБК-Україна», у справі також фігурує екснардеп Максим Микитась, колишній народний депутат та керівник «Укрбуду».
Протягом останніх років Максим Микитась фігурував у низці гучних кримінальних справ. НАБУ підозрювало його у заволодінні майном Нацгвардії на 81,6 мільйона гривень. У 2022 році його затримали за підозрою у спробі підкупу мера Дніпра Бориса Філатова на 22 мільйони євро. Також екснардеп отримав підозру у справі про можливу фальсифікацію експертизи у «квартирній» справі. Нині він є обвинуваченим у справі про можливе заволодіння понад 307 мільйонами гривень Міноборони під час будівництва складів озброєння.
Головна кримінальна справа Максима Микитася – це звинувачення у заволодінні майном Нацгвардії на 81,64 мільйона гривень. За інформацією Вищого антикорупційного суду (ВАКС), схема діяла так: Нацгвардія передала забудовнику земельну ділянку площею близько 1 га в центрі Києва. Натомість вона мала отримати 50 квартир і 30 паркомісць у новобудові на Печерську. Згодом умови змінили – Нацгвардія отримала 65 квартир на околиці Києва, а різниця у вартості майна, за даними слідства, становила понад 81 мільйон гривень.
Окрім того, Максима Микитася підозрюють у відмиванні 200 мільйонів гривень. 11 грудня 2019 року у передмісті Києва відбулися обшуки у його помешканні за підозрою щодо легалізації доходів. За даними Державного бюро розслідувань (ДБР), ще у 2016 році народний депутат підробив документи, зокрема договір купівлі-продажу цінних паперів та корпоративних прав із громадянами.
Ще одна справа проти Микитася – це організація викрадення київського адвоката Олега Мирошниченка. Наприкінці 2020 року поліція оголосила Микитасю підозру у викраденні людини. 31 грудня суд відправив його під варту без альтернативи застави. Микитась заперечував обвинувачення. У березні 2021 року він вийшов із СІЗО.
Остання з гучних справ, у якій фігурує нардеп, – це підозра у розкраданні в армії. За версією слідства, у 2018 році Міноборони уклало договори на будівництво складів озброєння з компаніями, які контролювалися Микитасем. Після отримання авансів, за даними слідства, 307 мільйонів гривень були виведені на рахунки підконтрольних компаній. Станом на 2026 рік ця справа перебуває на стадії судового розгляду у ВАКС.
Sense Bank та Микола Гладищенко
Слідчі дії також відбулися в офісі наглядової ради державного банку Sense Bank. За інформацією джерел «Економічної правди», вони, зокрема, стосуються відстороненого голови наглядової ради банку Миколи Гладищенка.
Микола Гладищенко – фінансист, член правління «Укрфінжитла» та колишній голова наглядової ради державного Sense Bank. У 2026 році він опинився в центрі скандалу через формування наглядової ради банку. В оприлюднених у справі «Мідас» записах фігуранти нібито заздалегідь обговорювали кандидатури до ради. Гладищенко, який увійшов до неї як незалежний член, у травні тимчасово відсторонився від виконання повноважень, а НБУ розпочав перевірку його відповідності критеріям незалежності.
Спільні точки: Столар та Микитась
Вадим Столар та Максим Микитась – два впливові гравці київського будівельного ринку – неодноразово опинялися в одному інформаційному полі. Зокрема, у 2017 році їх разом із мером Києва Віталієм Кличком журналісти «Схем» зафіксували на приватному чартері з Неаполя до Києва.
