Повітряні тривоги стали для багатьох українців буденністю, але, на жаль, іноді ця буденність переростає в небезпечну звичку – ігнорування сигналів сповіщення. Чому так відбувається і що стоїть за цим явищем? Відповіді на ці важливі питання дає докторка філософських наук, директорка психологічного центру «ДіЛенД» Олена Бортнікова.
Втома від війни: марафон, що виснажує
Війна, яка триває вже тривалий час, перетворилася для багатьох українців на справжній марафон. Це не короткочасний спринт, а затяжна дистанція, що вимагає величезних ресурсів – фізичних, емоційних та психологічних. Постійна напруга, непередбачуваність, тривога за близьких, постійні новини про бойові дії – все це поступово призводить до хронічної втоми та емоційного виснаження.
“Люди втомилися діяти, втомилися реагувати”, – пояснює Олена Бортнікова. Ця втома проявляється по-різному, і однією з її ознак є зниження реакції на сигнали небезпеки, зокрема, на повітряні тривоги.
Апатія та депресія: тонкий лід, на якому ми ходимо
Коли організм перебуває у стані тривалого стресу, він виснажується. Це може призвести до апатії – стану байдужості, втрати інтересу до життя, відсутності мотивації. Апатія, в свою чергу, може бути першим кроком до депресії. Ігнорування повітряних тривог, коли людина замість негайного пошуку укриття продовжує свої звичайні справи, може бути тривожним сигналом про те, що психіка досягла межі виснаження.
“Якщо байдужість до загрози стає постійною, це може бути ознакою депресії і привід звернутися по психологічну допомогу”, – наголошує фахівчиня.
Автоматичний алгоритм безпеки: чому його не можна порушувати
Психологиня підкреслює, що реагування на тривогу має бути автоматичним алгоритмом безпеки. Як тільки лунає сигнал повітряної тривоги, слід негайно прямувати в укриття або дотримуватися правила двох стін. Це базові принципи, які рятують життя.
Ігнорування цих правил, навіть якщо здається, що “цього разу пронесе”, є надзвичайно ризикованим. Ми не можемо передбачити, коли саме небезпека стане реальною. Кожна тривога – це потенційна загроза, яку не можна недооцінювати.
Наслідки хронічного стресу: не лише психіка страждає
Важливо пам’ятати, що наслідки хронічного стресу, спричиненого війною, не обмежуються лише психологічними проблемами. Як свідчать дослідження, українці через цей стрес біологічно старіють приблизно на 5 років швидше, а іноді це прискорене старіння сягає 10–15 років.
Постійна напруга, недосип, тривога негативно впливають на серцево-судинну систему, імунітет, призводять до підвищення ризику так званих “молодих” хвороб і, як наслідок, скорочують тривалість життя. Це ще один вагомий аргумент на користь того, щоб дбати про своє психічне здоров’я і не ігнорувати сигнали небезпеки.
Що робити, коли втома бере гору?
Якщо ви відчуваєте, що втома та байдужість до повітряних тривог стають вашими супутниками, важливо звернути увагу на свій стан. Ось кілька порад:
- Прислухайтеся до себе: Важливо чесно оцінити свій емоційний стан. Чи є відчуття апатії, постійної втоми, втрати інтересу до життя?
- Зверніться по допомогу: Якщо ви відчуваєте, що не справляєтеся самостійно, не соромтеся звернутися до психолога чи психотерапевта. Фахівець допоможе розібратися у причинах такого стану та знайти шляхи виходу.
- Дотримуйтеся правил безпеки: Навіть якщо здається, що ви втомилися, пам’ятайте про життя. Кожна повітряна тривога – це не жарти, а потенційна загроза. Реакція на неї має бути автоматичною.
- Дбайте про свій ресурс: Намагайтеся знаходити час для відпочинку, відновлення сил, спілкування з близькими. Це допоможе зберегти емоційний баланс.
- Обмежте споживання негативної інформації: Постійне перебування в потоці тривожних новин може лише посилювати виснаження.
Пам’ятайте: ваше життя та здоров’я – найцінніше. Не ігноруйте сигнали тривоги, як зовнішні, так і ті, що надходять зсередини вашого організму. Турбота про себе – це не розкіш, а необхідність, особливо в умовах війни.
