Китайські та російські кораблі здійснили масштабне спільне патрулювання навколо Японії
Нещодавні спільні маневри військових кораблів Китаю та Росії навколо Японського архіпелагу набули нового рівня масштабності та тривалості. 17-денне патрулювання, що охопило значну акваторію, аналітики розглядають як потужний сигнал для Токіо та Вашингтона, покликаний продемонструвати військові можливості двох країн та посилити тиск на Японію та Сполучені Штати.
Маршрут патрулювання: від Корейської протоки до протоки Лаперуза
За інформацією Міністерства оборони Японії, спільні сили, до яких увійшли три китайські кораблі (ракетні есмінці типів 055 та 052D, а також допоміжне судно типу 903) та російський корвет, розпочали своє патрулювання 13 липня. Вийшовши з китайського міста Циндао, вони вирушили до західної частини Тихого океану, відвідали Охотське та Японське моря.
Японські кораблі та патрульні літаки Морських сил самооборони уважно стежили за маршрутом, збираючи розвідувальну інформацію. Згідно з даними японського оборонного відомства, 16 липня кораблі пройшли через протоку Міяко поблизу Окінави. Після цього вони рухалися неподалік островів Оґасавара, пройшли водами на південь і схід від Японії. 27 липня вони досягли протоки Лаперуза, що розділяє острови Хоккайдо та Сахалін.
Включивши подальше проходження через Корейську протоку, китайські військові кораблі фактично замкнули коло навколо Японії. Особливої уваги заслуговує той факт, що це патрулювання стало першим випадком, коли кораблі Китаю та Росії разом пройшли через протоку Фріза поблизу Курильських островів. Цей регіон є предметом територіальної суперечки між Японією та Росією, причому острови наразі контролюються Москвою.
Реакція Японії та аналіз мотивів
В японському Міністерстві оборони офіційно заявили, що подібні спільні походи можуть розглядатися як демонстрація сили проти країни. У Токіо ці дії назвали “серйозним приводом для занепокоєння у сфері національної безпеки”.
Професор міжнародних відносин Міжнародного християнського університету в Токіо Стівен Надь вважає, що спільне патрулювання мало щонайменше двох адресатів: Японію та Сполучені Штати. Він припускає, що Пекін прагне чинити тиск на прем’єр-міністерку Японії Санае Такаїчі після її заяв про можливу реакцію Токіо у разі нападу на Тайвань.
Водночас, за оцінкою експерта, Росія намагається продемонструвати свою спроможність брати участь у військових операціях в Індо-Тихоокеанському регіоні, незважаючи на триваючу війну проти України.
Стратегічне значення маневрів
Спільні маневри можуть також слугувати демонстрацією здатності Китаю та Росії вільно переміщатися вздовж першого острівного ланцюга, який простягається від Японії до Філіппін та включає Тайвань. Це також потенційно може свідчити про їхню здатність до взаємодії у випадку загострення ситуації навколо Тайваню.
Експерт із морської безпеки Бенджамін Бландін зазначає, що спільні морські патрулювання між Китаєм та Росією проводяться вже кілька років, проте вони стають тривалішими, охоплюють більші території та набувають більш наполегливого стратегічного характеру. Він пов’язує ці дії з загальним погіршенням безпекової ситуації в регіоні, зокрема з навчанням китайської армії навколо Тайваню, активністю китайських кораблів і літаків поблизу Японії та ширшим використанням тактики «сірої зони».
Бландін вважає, що для Токіо важливим є не лише маршрут одного патрулювання, а сукупність усіх подібних подій. Це може посилити прагнення Японії розвивати оборонну співпрацю зі США та іншими партнерами.
Директор проєкту морської проTransparency SeaLight Рей Пауелл підкреслює, що маршрут через протоку Фріза до Охотського моря дозволяє Пекіну демонструвати, що перший острівний ланцюг більше не обмежує можливості китайського флоту. Він додає, що кожна така операція зміцнює аргументи Токіо на користь збільшення оборонних витрат і тіснішої співпраці зі Сполученими Штатами та іншими союзниками.
Доцент Ноттінгемського університету в Малайзії Бенджамін Бартон додає, що подібні маневри набувають дедалі більшого значення у довгостроковому стратегічному плануванні Пекіна. На його думку, Китай використовує такі патрулювання для перевірки власної готовності до дій у потенційно більш нестабільній та ворожій геополітичній обстановці.
Територіальні суперечки та дипломатичні виклики
Напруженість між Москвою та Токіо посилюється також через територіальну суперечку навколо Південних Курильських островів. Росія планує назвати один з островів Малої Курильської гряди на честь радянського розвідника Ріхарда Зорге та встановити там меморіальну дошку. У Японії такі дії розглядають як чергову спробу Москви закріпити контроль над спірною територією. Токіо вважає своїми чотири найпівденніші острови — Ітуруп, Кунашир, Шикотан та острови Хабомаї, називаючи їх Північними територіями. Радянські війська зайняли ці острови у 1945 році, незадовго до капітуляції Японії у Другій світовій війні, і відтоді територіальна суперечка залишається неврегульованою.
Відносини також загострилися через співпрацю Японії з оборонним сектором України. Російське МЗС висловило протест після того, як японська компанія Terra Drone інвестувала в українського виробника дронів-перехоплювачів. У Москві назвали угоду «відверто ворожим кроком» і викликали японського посла Акіру Муто. У російському МЗС заявили, що політика уряду прем’єр-міністерки Санае Такаїчі довела двосторонні відносини до «історичного мінімуму».
Експерт із міжнародних відносин Джеймс Браун вважає, що Росію непокоїть можливе розширення співпраці японських компаній з українськими виробниками озброєнь. За його словами, Токіо також прагне вивчати український досвід застосування безпілотників під час війни.
