
Досвід українок, які знайшли прихисток у Болгарії після повномасштабного вторгнення, виявився неоднозначним. Поряд із перевагами, такими як близькість до України за кліматом та можливістю влаштувати комфортне життя, вони зіткнулися зі зростанням витрат, суворими правилами та різним ставленням місцевого населення. Своїми враженнями та підрахунками витрат українки поділилися на YouTube-каналі Наталі Велесевич, викликавши жваву дискусію в мережі.
Перші враження та мотивація для переїзду
Для Юліани з Херсона Болгарія стала черговим місцем життя після низки переїздів, спричинених війною. Після тимчасового перебування в Одесі, у 2024 році вона разом із чоловіком вирушила до Болгарії. Подружжя спочатку мешкало на курорті Сонячний берег, а згодом обрало для постійного проживання Варну.
Інша українка, Юлія, яка до переїзду три роки прожила в Португалії, вирішила змінити країну через невпинне зростання витрат. Болгарію вона обрала як країну, що кліматично та культурно є ближчою до України, забезпечуючи звичний спосіб життя.
Фінансові реалії: комунальні послуги, продукти та оренда
Юліана поділилася інформацією про вартість життя до та після переходу Болгарії на євро. До введення євро, її родина витрачала на комунальні послуги близько 200 левів (приблизно 100 євро). Однак, перша ж зима після переходу на єдину європейську валюту принесла значне зростання платіжок — до 200 євро. Щодо продуктів, то, за її словами, зростання цін було менш відчутним, ніж у випадку з комунальними послугами.
Оцінюючи комфортний місячний бюджет для своєї родини (двоє дорослих, собака та автомобіль), Юліана називає суму приблизно у 2000 євро. Ця цифра включає:
- Оренду житла: близько 500 євро.
- Комунальні платежі: 200 євро.
- Продукти харчування: близько 500 євро.
Витрати Юлії виявилися вищими. Оренда двокімнатної квартири з панорамними вікнами обходиться їй приблизно у 900 євро на місяць. На продукти, зокрема свіжі овочі, фрукти, рибу та м’ясо, вона витрачає від 600 до 700 євро щомісяця. Комунальні платежі залежать від сезону: влітку, через постійну роботу кондиціонерів, вони становлять близько 120 євро, тоді як взимку можуть сягати 200 євро.
Ціни на нерухомість також не можна назвати низькими. Юлія згадала, що її знайомі придбали квартиру площею 45 квадратних метрів на Сонячному березі за 60 тис. євро.
Несподівані виклики: паркування та комунікація
Окремою проблемою для Юлії стали місцеві правила паркування. Її автомобіль двічі евакуювали: один раз біля кав’ярні, інший — через те, що колесо частково опинилося на бордюрі. За повернення машини довелося заплатити близько 40–45 євро. Крім того, пошук штрафмайданчика виявився непростим завданням.
У коментарях під відео один із користувачів підтвердив, що проблеми з паркуванням та штрафами в Болгарії трапляються багатьом.
Досвід спілкування з місцевими у жінок був різним. Юлія згадала випадок на автомийці, коли працівник підвищив на неї голос, почувши прохання повторити інформацію англійською. Вона припустила, що така різкість може бути особливістю місцевого темпераменту, а не свідчити про особисте негативне ставлення до українців.
Юліана зіткнулася з більш прямою неприязню. На заправці, почувши українську мову, один із місцевих сказав їй: “Ви тут у гостях”. Ще один неприємний інцидент стався біля озера, коли, за словами українки, чоловік нацьковував на пару собаку, вимагаючи, щоб вони залишили Болгарію.
Водночас Юліана підкреслила, що мала чимало позитивних взаємодій з місцевими, але негативні емоції, як правило, запам’ятовуються сильніше.
Реакція спільноти та дискусія в мережі
Розповідь українок викликала неоднозначну реакцію серед глядачів. Частина користувачів підтвердила, що також стикалася з особливостями місцевого сервісу. Одна з коментаторок описала випадок, коли продавчиня в Болгарії різко відповіла їй на просте уточнення, припустивши, що така манера спілкування може бути характерною для місцевої сфери обслуговування.
Інші коментатори звернули увагу на зростання цін, зазначаючи, що подорожчання в Болгарії розпочалося ще до переходу країни на євро, через очікування цієї події.
Проте, були й ті, хто не погодився з критикою Болгарії. Один із коментаторів назвав відео змістовним і корисним для тих, хто шукає країну для прихистку. Інша користувачка вважає випуск надто негативним і нагадала про допомогу, яку Болгарія надала українським біженцям, закликавши до вдячності.
Ще один коментатор припустив, що відкриття українцями власного бізнесу в Болгарії може дратувати частину місцевого населення. Він також відзначив суттєве зростання цін на оренду та нерухомість, але водночас вважає, що жити в країні можна, а Варну назвав менш розвиненим містом порівняно з Бургасом.
Були й різкіші оцінки, де Болгарію та Варну назвали непривітними для українців, скаржилися на ціни, дороги та паркування.
Деякі коментатори закликали не зосереджуватися лише на недоліках. Один із них наголосив: “В гостях не вдома”, але водночас зазначив, що головною перевагою для українців залишається мирне небо.
Медична допомога: особистий досвід
Для Юлії окремим випробуванням стало її здоров’я. На тлі стресу після переїзду у неї почалися панічні атаки. Призначене лікування спричинило низку побічних ефектів: сильні головні болі, що тривали понад місяць, судоми, тремор та безсоння. Одного разу вона майже п’ять діб не могла заснути.
Коли стан став критичним, Юлія звернулася до швидкої допомоги, але, за її словами, бригада не приїхала, а їй порадили самостійно дістатися лікарні. Попри цей випадок, українка загалом не вважає болгарську медицину поганою та розглядає свою історію як окремий негативний досвід.
