У ніч проти 19 жовтня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, цілячись у цивільну та енергетичну інфраструктуру. Міста, такі як Київ, Дніпро, а також Рівненська та Львівська області, опинилися під ворожим вогнем. Росія продовжує атакувати українську енергетику напередодні зими, намагаючись позбавити населення світла та тепла. Військовий експерт Олег Жданов проаналізував особливості останньої атаки, терміни можливих майбутніх ударів, головні виклики для української протиповітряної оборони та перспективу енергетичного перемир’я.
Інтервали та характер російських атак
За словами Олега Жданова, Росія здатна повторювати комбіновані атаки по Україні з інтервалом у три-чотири доби. Однак, більш звичним темпом для російської армії є один такий удар на тиждень.
Я думаю, що такі удари вони можуть наносити десь з інтервалом три-чотири доби. Це найменший. А так, у принципі, десь раз на тиждень. Для них це буде такий підйомний темп для того, щоб нас обстрілювати.
— Олег Жданов
Цей прогноз ґрунтується на спостереженнях за російськими атаками протягом останніх тижнів, коли між комбінованими ударами проходило від чотирьох до семи діб. Експерт підкреслює, що йдеться саме про комбіновані атаки, коли одночасно використовуються ударні безпілотники та ракети.
До речі, це ж навіть не масовані удари, це комбіновані удари, коли суміщаються „Шахеди“ і ракети.
— Олег Жданов
Отже, наступна комбінована атака може відбутися вже за декілька днів. Однак, конкретну дату обстрілу спрогнозувати складно, оскільки вона залежить від готовності російських військ, наявності озброєння та можливості організувати черговий удар.
Пріоритетні цілі Росії: Енергетична інфраструктура
Основною метою російських обстрілів залишається українська енергетична інфраструктура по всій країні. Російське керівництво прагне завдати їй якомога більшої шкоди, щоб вплинути на життя цивільного населення та змусити Україну погодитися на припинення вогню на умовах Москви.
За словами експерта, Кремль не обов’язково прив’язує атаки до конкретних дат. Російські військові насамперед оцінюють власні можливості та визначають, коли зможуть завдати чергового удару.
Вони не розраховують зараз дати. Вони розраховують зараз свої можливості, коли і який удар вони можуть нанести. Наскільки відомо, є витоки інформації з Кремля, то Путін вимагає від Генштабу якомога скоріше завдати максимального ураження нашій енергетиці. Ось на сьогоднішній день про що говорять у Кремлі.
— Олег Жданов
Втім, інформація розвідки свідчить про те, що можливості російської армії вже не дозволяють їй завдавати ударів, які б охопили всю Україну.
Але з інформації розвідки ми знаємо, що таких можливостей особливо у російських військ вже немає. Як по пускових установках, так і по ракетах для того, щоб накрити всю Україну.
— Олег Жданов
Попри це, Росія продовжуватиме намагатися вражати енергетичні об’єкти. У Кремлі розглядають енергетику як основу життєдіяльності населення, тому удари по ній мають не лише військову, а й психологічну мету.
Вони зрозуміли, що це основа основ життєдіяльності населення. І Путін хоче зламати суспільну думку. Треба бути готовим. Основна мета буде — порушення енергетики нашої, знищення російськими військами.
— Олег Жданов
Можливості Росії не є безмежними, а кількість майбутніх ударів залежатиме від запасів ракет та спроможності військових організовувати нові атаки.
Головна проблема для української ППО: Балістичні ракети
Однією з найбільших проблем для української протиповітряної оборони залишається перехоплення балістичних ракет. Україні передають недостатньо ракет для боротьби з такими цілями, а наявні боєприпаси швидко витрачаються через інтенсивність російських атак.
На жаль, у нас ситуація така, що нам дають обмаль ракет і вони дуже швидко витрачаються, тому що кількість балістичних ракет, які запускає Російська Федерація, більша, ніж ті, що нам передають. Тому з балістикою в нас величезна проблема.
— Олег Жданов
Під час останньої атаки балістикою, за оцінкою експерта, найбільше постраждала саме Київська область. Водночас ситуація з протидією іншим повітряним цілям поступово змінюється. Українські військові вже краще відпрацьовують удари безпілотників, зокрема реактивних.
Якщо по дронах ми вже починаємо трохи відпрацьовувати, навіть по реактивних, ми там підтягуємо, вже є дані під 80%.
— Олег Жданов
Однак балістика, за словами Жданова, залишатиметься серйозним викликом для України найближчим часом.
Перспективи енергетичного перемир’я та політичний тиск
Перспективи енергетичного перемир’я до кінця року Олег Жданов оцінює песимістично. Він вважає, що Росія не відмовиться від спроб знищити українську енергетичну інфраструктуру, поки вважає такі атаки інструментом політичного тиску.
Ні, на енергетичне перемир’я ви навіть не розраховуйте. Я би взагалі оптимізму не мав.
— Олег Жданов
Російська армія намагатиметься завдавати нових ударів у межах своїх можливостей, щоб змусити Україну погодитися на припинення вогню на умовах Москви. Жданов також пов’язав посилення військового тиску з політичними процесами у США, зокрема, з виборами. Він припустив, що Росія намагатиметься посилювати обстріли перед виборами у США.
Так. Вони будуть дотискати у міру можливості. Будуть дотискати, щоб ми погодилися.
— Олег Жданов
Експерт вважає, що і Володимир Путін, і Дональд Трамп зацікавлені в тому, щоб Україна погодилася на припинення вогню на російських умовах.
І Путіну, і Трампу треба, щоб ми сказали: так, ми готові припинити вогонь на умовах Російської Федерації. Тому що їм треба.
— Олег Жданов
Відповідна заява могла б пролунати 3 листопада, у день виборів у США. Таким чином, удари по енергетиці розглядаються як один зі способів посилити тиск на Україну та домогтися політичних поступок. Однак реальний масштаб майбутніх атак залежатиме від запасів озброєння та можливостей російської армії.
Загроза керованих авіаційних бомб (КАБ)
Окремою серйозною загрозою для України залишаються керовані авіаційні бомби – КАБи. Росія вже третій рік поспіль масово виробляє та застосовує ці боєприпаси, поступово вдосконалюючи їхню конструкцію. На російських складах є тисячі таких авіабомб різної ваги – від 200 кілограмів до трьох тонн.
У росіян цих КАБів тисячі одиниць на складах точно є. І, на жаль, вони вже давно, вже третій рік поспіль, налагодили масове виробництво цих КАБів.
— Олег Жданов
Дальність польоту таких боєприпасів збільшується завдяки модернізації, зокрема, вдосконаленню крил бомб та встановленню невеликих реактивних прискорювачів.
Від 200 кілограмів до трьох тисяч кілограмів. І саме ходовий чи саме розповсюджений вид КАБу — це 500-кілограмовий КАБ. Летять вони за рахунок збільшення площі крила, їх модернізують росіяни поступово. І вони вже теж починають встановлювати на них невеличкі реактивні прискорювачі, що збільшує дальність.
— Олег Жданов
Завдяки таким удосконаленням дальність польоту російських КАБів уже перевищує 100 кілометрів, що дозволяє російській авіації завдавати ударів із більшої відстані, ускладнюючи захист українських міст і територій поблизу фронту.
Експерт назвав два основні способи протидії російським керованим авіабомбам:
- Знищення літаків, які їх запускають, та завдавання ударів по російських аеродромах.
- Посилення ППО на лінії фронту, щоб не допустити наближення російської авіації до рубежів запуску бомб.
Тут або треба знищувати російську авіацію, от як ми зробили у Борисоглєбську, нанесли. Ну, тоді питання, треба замовляти міцніші засоби ураження і виробляти їх масово для того, щоб розносити аеродроми.
— Олег Жданов
І або ставити більш потужні, більш далекобійні системи ППО на лінії фронту з метою недопущення наближення російської авіації до рубежів пуску цих самих КАБів. Ось два способи, як від них захиститися. Іншого способу немає.
— Олег Жданов
Також варто зазначити, що КАБи є малопомітними для радіолокаційних станцій, що ускладнює їх виявлення та ураження.
