У самому серці Києва відбулися знакові зміни: пам’ятник видатної української письменниці Лесі Українці, який майже чотири з половиною роки був надійно захований під захисними спорудами з мішків з піском, тепер постав перед очима городян та гостей столиці у всій своїй красі. Після демонтажу захисних конструкцій, монумент пройшов ретельне очищення, повертаючи собі гідний вигляд.
Символічне повернення: від захисту до презентації
На початку повномасштабного вторгнення, аби вберегти національні святині від можливих пошкоджень, влада столиці вдалася до масового захисту пам’ятників. Більшість монументів, що уособлюють видатних діячів української історії та культури, були щільно закриті мішками з піском та дерев’яними конструкціями. Проте, з часом, коли ситуація дещо стабілізувалася, почався зворотній процес – поступове розкриття та відновлення цих культурних надбань.
Рішення про зняття захисту з пам’ятника Лесі Українці, яке відбулося на тлі посилення обстрілів столиці, викликало низку запитань. Кореспондент ТСН Дмитро Фурдак дослідив причини цього кроку.
Процес очищення: турбота про культурну спадщину
Після майже 4,5 року “ув’язнення” в мішках з піском, фахівці дійшли висновку, що захист більше не є першочерговим завданням. Пам’ятник Лесі Українці тепер прикрашає однойменний бульвар, хоча й несе на собі сліди часу та діяльності птахів. Демонтаж захисних споруд відкрив шлях до водних процедур.
Важливо відзначити, що очищення пам’ятників здійснюється приватними компаніями на власний кошт, без залучення бюджетних коштів. Виконавчий директор однієї з таких компаній, Віталій Ворона, пояснює технологію процесу:
Очищення проводиться водою, без хімікатів – від нашарування природних чинників та від посліду птахів. Очищення відбувається зверху вниз для того, щоб вода плавно стікала і не порушувалася технологія очистки безпосередньо пам’ятника.
— Віталій Ворона
Особливо відповідальну місію виконує верхолаз Ярослав Шаповаленко. Він ретельно миє скульптуру спочатку напором води, а потім – щіткою. Складність роботи полягає в особливостях дизайну меморіалу: фонтан та парапет навколо скульптури не дозволяють техніці під’їхати впритул, тому верхолазу доводиться працювати на витягнутих руках. Ярослав зізнається, що результат не завжди ідеальний, але головне – обережність:
Важко дається, так. Є окиси металу, які тяжко відмиваються, але тут прийнято рішення використовувати делікатну чистку… З Лесею був дуже ніжний і лагідний.
— Ярослав Шаповаленко
Після очищення скульптура набуває більш матового відтінку, а сліди життєдіяльності птахів майже зникають. Проте, окрім естетичної сторони, є й більш вагомі причини для демонтажу захисних споруд.
Несподівана шкода від захисту
За словами директора Департаменту культури КМДА Сергія Анжияка, тривале перебування пам’ятників під захистом, особливо в умовах контакту з вологим піском чи іншими наповнювачами, могло призвести до непередбачуваних негативних наслідків.
Коли вони стоять тривалий час у закритті з контактом із вологим піском або з іншими наповнювачами, які були, починаються процеси мікроорганізмів, які розвиваються і створюють таку собі екосистему, що може призвести до руйнування або пошкодження пам’ятників.
— Сергій Анжияк
Більше того, представник мерії наголошує, що вибухова хвиля від можливого удару, взаємодіючи із захисними спорудами, може завдати ще більшої шкоди монументам через силу тиску.
Якщо взяти порожню пляшку, поставити її у відро, засипати це все піском і по відру просто ударити кувалдою – ви побачите, що відро буде ціле, пісок буде цілий, а пляшка буде розбита в дрібзки.
— Сергій Анжияк
Хто наступний?
Першими, хто був повністю “розконсервований” від мішків з піском, стали скульптури княгині Ольги, просвітителів Кирила та Мефодія, а також апостола Андрія Первозванного. Ці монументи, виготовлені з білого мармуру, вже почали зеленіти, тому їх розкриття було своєчасним.
Інші пам’ятники столиці відкриватимуться поступово. Наступними, за планами міської адміністрації, на набережній Дніпра постануть засновники Києва: Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь, які є символом заснування міста.
