Критичне зволікання: мільярди гривень та обороноздатність під питанням
В той час, коли українське військо щодня боронить нашу незалежність, за лаштунками оборонних закупівель розгортаються події, які можуть мати небезпечні наслідки для обороноздатності країни. Вітчизняний виробник «Українська бронетехніка», визнаний гравець на ринку оборонної продукції, б’є на сполох: контракти на постачання далекобійних 155-мм артилерійських снарядів, які є надзвичайно важливими для Збройних Сил України, критично затягуються. Це відбувається попри наявність виділеного бюджету та чіткий пріоритет цих боєприпасів, визначений Генеральним штабом ЗСУ.
Ситуація набуває особливої гостроти, адже, за словами представників компанії, бюджет на закупівлю був затверджений ще у грудні 2025 року, а необхідні фінансові ресурси були заплановані в січні 2026-го. Однак, Агенція оборонних закупівель (АОЗ) досі не спромоглася укласти жодного контракту на цей життєво важливий тип боєприпасів. Це створює реальну загрозу для стабільного забезпечення фронту, адже саме ці снаряди є ключовими для ефективної контрбатарейної боротьби та ураження ворожих цілей на значній відстані.
«Підкилимні інтриги» чи неефективність?
У «Українській бронетехніці» не виключають, що причиною такого затягування можуть бути не тільки бюрократичні перепони, а й певні «підкилимні інтриги». Існує ймовірність, що ці процеси можуть бути спрямовані на штучний відбір певних постачальників, що ставить під сумнів чесність та прозорість закупівель. Ця підозра викликає занепокоєння, адже оборона країни не повинна залежати від прихованих інтересів.
Статистика, яка лякає: український виробник випереджає іноземних, але цього недостатньо
Аналіз виконання контрактів за минулий рік виглядає показовим. У 2024 році «Українська бронетехніка» успішно виконала 100% свого загального замовлення на далекобійні 155-мм снаряди, отримавши лише 30% від загального обсягу. Водночас, іноземні постачальники, які мали поставити 46% замовлень, досі не виконали свої зобов’язання. Загальний рівень виконання контрактів по боєприпасах різних калібрів загалом коливається в межах 30–50%. Особливо тривожним є показник по 155-мм снарядах за 2025 рік, який виявився нижчим за 50%.
Виробник вказує на головну причину такої ситуації: АОЗ, схоже, робить надмірний акцент на пошуку найдешевших пропозицій від компаній, які не завжди здатні підтвердити свої виробничі потужності. Це створює небезпечний ризик «замороження» мільярдів гривень на рахунках сумнівних постачальників, тоді як українські захисники на фронті відчувають гострий дефіцит критично необхідних боєприпасів.
Реакція Агенції та заклик до втручання
В Агенції оборонних закупівель, у свою чергу, запевняють, що процедура закупівлі триває, і переможець тендеру ще не визначений. Водночас, АОЗ ініціювала службове розслідування щодо можливого витоку інформації про невиконані поставки та закликає учасників ринку дотримуватися принципів «добросовісної конкуренції», усвідомлюючи наслідки своїх публічних заяв.
Ситуація вимагає негайного втручання. Компанія «Українська бронетехніка» звернулася до Міністерства оборони України з проханням вплинути на процес, аби пріоритет надавався не лише найнижчій ціні, а й реальній спроможності постачати боєприпаси у визначені терміни. Це питання не лише економічне, а й питання національної безпеки.
Чому це життєво важливо для фронту?
Експерти галузі, зокрема аналітики Defense Express, наголошують на кардинальній зміні вимог до артилерійських боєприпасів. В умовах сучасної війни, насиченої контрбатарейною боротьбою, стандартні снаряди M107 з дальністю ураження 18–22 км вже не відповідають запитам армії. Нагальною потребою є снаряди типу ERFB BT та BB, здатні вражати цілі на відстані 33–43 км. Такі боєприпаси дозволяють артилерії ефективно боротися з ворожими позиціями, технікою та живою силою, мінімізуючи при цьому ризики для власних підрозділів.
«Українська бронетехніка» вже розгорнула власне виробництво таких снарядів за ліцензією CSG та готова випускати від 60 тисяч одиниць на рік, за умови отримання державного замовлення. Це відкриває перспективу для зменшення залежності від іноземних постачальників та зміцнення вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Однак, без чітких та своєчасних контрактів з АОЗ, ці потужності залишаються недовантаженими, а армія – недоотримує критично необхідне озброєння.
Висновок: час діяти!
Ситуація із закупівлею 155-мм снарядів вимагає максимальної уваги та оперативного вирішення. Мільярдні кошти, виділені на оборону, не повинні «зависнути» через бюрократичні зволікання чи недобросовісну конкуренцію. Українське військо потребує сучасної, потужної артилерії, яка здатна ефективно протистояти ворогу. Держава має забезпечити прозорі, ефективні та своєчасні закупівлі, що відповідають реальним потребам фронту. Адже від цього залежить не лише перемога, а й безпека кожного з нас.
