В Україні продовжують діяти воєнний стан та загальна мобілізація. Це означає, що військовозобов’язані чоловіки можуть бути призвані до лав Збройних Сил, якщо вони не мають законних підстав для відстрочки або не були забронювані своїм роботодавцем. Однак, влітку 2026 року очікуються суттєві зміни, які можуть торкнутися частини заброньованих працівників. Головна причина – нові, більш жорсткі вимоги до приватних підприємств, які прагнуть отримати або зберегти статус критично важливих. Якщо компанія не зможе підтвердити свою відповідність оновленим критеріям, вона може втратити право бронювати своїх співробітників.
Що таке бронювання та відстрочка від мобілізації?
Бронювання є одним з видів відстрочки від мобілізації. Воно надається працівникам підприємств, установ та організацій, діяльність яких має виняткове значення для оборони держави або забезпечення життєдіяльності економіки. Поки бронювання є чинним, військовозобов’язаного співробітника не можуть мобілізувати. Важливою особливістю бронювання є те, що самостійно оформити його неможливо. Цим займається виключно роботодавець, якщо підприємство має відповідне право.
Для державних установ та підприємств оборонної сфери діють свої, специфічні правила. Приватний бізнес, натомість, повинен отримати або підтвердити статус критично важливого підприємства.
Нові вимоги до критично важливих підприємств з 2026 року
З 2026 року запроваджуються більш суворі вимоги до приватного сектору. Зокрема, 30 травня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №692, яка суттєво змінила порядок підтвердження статусу критично важливих підприємств. Попередні рішення щодо критичності будуть чинними лише протягом перехідного періоду, який триватиме орієнтовно до 1 вересня 2026 року. До цієї дати всі компанії мають повторно подати документи та підтвердити свою відповідність новим критеріям. У разі невиконання цієї умови, підприємство втратить можливість оформлювати бронювання для своїх працівників.
Процедура підтвердження статусу не є автоматичною. Бізнес повинен ініціювати її самостійно, подавши необхідний пакет документів. Варто зазначити, що вже оформлені бронювання залишаються чинними до завершення процесу перевірки.
Ці нововведення не стосуються державних та комунальних установ, а також силових структур. Наразі система перебуває у перехідному режимі: діючі бронювання зберігаються, а підприємства поступово проходять повторну перевірку.
Хто має право на бронювання?
Право на бронювання залежить насамперед не від професії, а від місця роботи. Найчастіше бронюванню підлягають працівники таких сфер:
- Органи державної влади та місцевого самоврядування.
- Міжнародні гуманітарні організації.
- Підприємства оборонної промисловості.
- Об’єкти критичної інфраструктури (енергетика, водопостачання, зв’язок, аварійні служби).
- IT-компанії та сфера кібербезпеки.
- Залізничні, метрополітенівські та логістичні підприємства.
Особливості бронювання для резидентів «Дія.City»
Окремі правила встановлено для резидентів «Дія.City». Сам статус резидента не надає автоматичного права на бронювання. Компанія повинна відповідати додатковим вимогам:
- Не мати податкових заборгованостей.
- Своєчасно подавати звітність.
- Виконувати вимоги щодо середньої заробітної плати.
- Відповідати критеріям щодо структури доходів та чисельності працівників.
Для стартапів додатково враховується наявність інвестицій, грантів або достатнього рівня доходу.
Зміни у вимогах до заробітної плати
Ключові зміни стосуються саме приватних підприємств зі статусом критично важливих. Відтепер середня заробітна плата на підприємстві має бути не меншою за три мінімальні зарплати.
- 25 941 грн – для більшості підприємств.
- 21 618 грн – для компаній, що працюють у прифронтових регіонах.
Ця вимога не поширюється на державні та комунальні установи. У разі виявлення невідповідності встановленому рівню оплати праці під час перевірки, підприємство може втратити статус критично важливого, а отже, і право бронювати своїх працівників.
Обмеження щодо кількості заброньованих
Продовжує діяти обмеження щодо кількості заброньованих працівників. Зазвичай, це до 50% військовозобов’язаних співробітників. Однак, для підприємств оборонної сфери, енергетики та компаній, що працюють на прифронтових територіях, цей показник може сягати 100%.
Якщо автоматична перевірка реєстрів виявить перевищення встановленої квоти, керівник підприємства зобов’язаний протягом десяти робочих днів скоротити кількість заброньованих через портал «Дія».
Важливо пам’ятати, що один працівник може мати бронювання лише за основним місцем роботи. Одночасне користування кількома бронюваннями є незаконним.
Як оформлюється бронювання?
Оформленням бронювання займається виключно роботодавець. Сам працівник не подає жодних заяв. Керівник підприємства надсилає список військовозобов’язаних через портал «Дія», використовуючи електронний підпис. Від працівника потрібні лише актуальний військово-обліковий документ та коректні дані в реєстрі «Оберіг».
Процес розгляду документів залежить від способу подання:
- Через «Дію»: рішення ухвалюється протягом 1–3 днів.
- Через Міністерство економіки: до п’яти робочих днів.
- За загальною процедурою: може тривати кілька тижнів.
Термін дії бронювання
Залежно від категорії працівників, бронювання може діяти шість або дванадцять місяців. В окремих випадках, термін може бути продовжений до завершення мобілізації. Після закінчення терміну дії, бронювання потрібно оформлювати повторно. Якщо нове бронювання ще не оформлене, людина вважається незаброньованою.
Чи можна оформити бронювання, якщо є порушення військового обліку?
Так, але спочатку необхідно усунути порушення військового обліку. Як правило, на це надається до 45 днів. Протягом цього часу потрібно оновити військово-облікові дані, знятися з розшуку та, за необхідності, сплатити штраф. Лише після цього можна оформлювати бронювання на загальних підставах.
Можливі причини втрати бронювання
Причини втрати бронювання можуть стосуватися як самого працівника, так і роботодавця:
- Неофіційне працевлаштування або робота як фізична особа-підприємець (ФОП).
- Виключення з військового обліку.
- Неактуальні дані у державних реєстрах.
- Невідокремлення компанії критеріям критично важливого підприємства.
- Непідтвердження статусу критично важливого підприємства після ухвалення постанови №692.
- Перевищення допустимої кількості заброньованих працівників.
Як перевірити статус бронювання?
Поки триває перехідний період, вже оформлені бронювання залишаються чинними. Однак, компаніям варто завчасно перевірити відповідність новим вимогам щодо заробітної плати, квот та необхідних документів.
Найзручніший спосіб перевірити статус бронювання – через застосунок «Резерв+». Там відображається статус «Заброньовано», назва роботодавця та термін дії бронювання. Також інформацію можна перевірити через «Дію», у Територіальному центрі комплектування (ТЦК) або у відділі кадрів підприємства. За потреби, працівник може отримати паперову довідку від роботодавця або ТЦК, яку рекомендується зберігати разом з військово-обліковим документом.
Відстрочка vs Бронювання: у чому різниця?
Хоча обидва механізми дозволяють тимчасово уникнути мобілізації, юридично вони суттєво відрізняються. Відстрочка надається на підставі особистих обставин громадянина, тоді як бронювання пов’язане з його роботою на підприємстві, яке має важливе значення для держави.
Підстави для відстрочки
Підстави для отримання відстрочки визначені статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До них належать:
- Сімейні обставини (наприклад, виховання трьох і більше дітей, самостійне виховання дитини, догляд за хворим членом сім’ї тощо).
- Стан здоров’я.
- Навчання (студенти денної або дуальної форми навчання).
- Інші випадки, передбачені законодавством.
Як оформлюється відстрочка?
На відміну від бронювання, оформлення відстрочки ініціює сам військовозобов’язаний. Подати заяву можна через застосунок «Резерв+» (для категорій, де це доступно) або у будь-якому Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП).
Відстрочка діє доти, доки існують законні підстави для її отримання. Наразі понад 90% відстрочок продовжуються автоматично, без необхідності подання нових заяв чи документів. Система самостійно перевіряє інформацію через державні реєстри та оновлює дані в електронному військово-обліковому документі. Автоматичне підтвердження працює для 22 категорій відстрочок.
Якщо ж потрібно оновити інформацію особисто, заяву на продовження відстрочки слід подавати через ЦНАП. Територіальні центри комплектування більше не приймають такі заяви від громадян.
Міністерство оборони України пояснює, що відстрочка є особистим правом громадянина, яке виникає через його сімейні, соціальні чи інші життєві обставини. Саме військовозобов’язаний повинен подбати про її належне оформлення.
Бронювання як механізм збереження ключових кадрів
Бронювання, своєю чергою, є механізмом збереження працівників стратегічно важливих підприємств. Воно залежить не від особистих підстав людини, а від статусу роботодавця та обійманої працівником посади. Ініціювати процедуру бронювання може виключно підприємство.
Обидва механізми – відстрочка та бронювання – діють паралельно і покликані забезпечити баланс між потребами Сил оборони України та безперервною роботою критично важливих галузей економіки.
