Чи отримають українці електронні повістки? Це питання стало однією з найгарячіших тем останнього часу, адже з’явилася нова ініціатива, яка обіцяє радикально змінити систему мобілізації в Україні. Ідея полягає в перетворенні територіальних центрів комплектування (ТЦК) на сервісні центри, а саму процедуру призову зробити максимально прозорою та позбавленою корупційних ризиків. Однак, чи дійсно ми скоро побачимо цифрові повістки? Давайте розберемося детальніше.
Нова ініціатива: цифровізація мобілізації та сервісний підхід
В Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15236, який пропонує революційні зміни в системі мобілізації. Народний депутат від «Слуги народу» Максим Заремський є автором цього документа. Основна мета проєкту – зробити примусові мобілізаційні заходи (так звана «бусифікація») юридично неможливими та перевести весь процес призову у прозорий цифровий формат.
Ключовий акцент реформи – повне переведення взаємодії між державою та військовозобов’язаним у цифровий простір. Замість несподіваних контактів на вулицях, автори законопроєкту пропонують створити зручний електронний кабінет для кожного громадянина.
Що передбачає законопроєкт?
- Електронні повістки: Можливість вручення викликів до ТЦК онлайн з автоматичною фіксацією факту отримання у системі. Це дозволить уникнути ситуацій, коли повістку “не отримали” чи “не бачили”.
- Сервісний підхід до ТЦК: Центри комплектування мають перестати бути “мисливцями” і стати справжніми сервісними центрами. Їхня роль – консультувати громадян щодо їхніх прав, допомагати з документами та роз’яснювати логіку мобілізаційного процесу.
- Прозорість даних: Громадяни отримають онлайн-доступ до інформації про свою придатність до військової служби, наявність відстрочки чи статус перебування у резерві.
Автори ініціативи впевнені: «Електронні повістки та кабінети роблять неможливими масові „рейди“, оскільки кожна дія системи стає цифровим слідом, який важко підробити чи приховати».
Для запобігання перевищенню повноважень працівниками ТЦК, проєкт закону пропонує:
- Обов’язкову відеофіксацію всіх контактів із військовозобов’язаними. Це створить доказову базу у разі виникнення конфліктів.
- Створення незалежного органу для розгляду скарг.
- Посилення персональної відповідальності працівників ТЦК за порушення.
Крім того, реформа передбачає децентралізацію функцій обліку, адміністрування та прийняття рішень всередині установ, щоб максимально мінімізувати корупційні ризики.
Офіційна позиція: Мінцифри та Міноборони проти електронних повісток
Незважаючи на амбітні плани законопроєкту № 15236, офіційні представники ключових міністерств займають жорстку позицію щодо впровадження електронних викликів у наявні державні сервіси.
“Дія” – не місце для повісток
В Міністерстві цифрової трансформації (Мінцифри) чітко наголошують: вони не планують перетворювати свої сервісні інструменти на засоби контролю. В.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков у інтерв’ю для SPEKA був максимально категоричним: «Мінцифри не розглядає, не розробляє і не планує впроваджувати електронні повістки ані в „Дії“, ані в інших наших продуктах. Це принципова позиція, яка залишається незмінною».
За його словами, будь-яка зміна логіки роботи “Дії”, яка б стосувалася таких функцій, як розсилання повісток, призвела б до втрати довіри мільйонів користувачів до застосунку.
“Резерв+” та законодавчі прогалини
Аналогічну відповідь надає і Міністерство оборони України щодо застосунку «Резерв+». Відомство офіційно спростувало чутки про можливість розсилання онлайн-повісток через цей додаток, назвавши подібну інформацію «свідомим викривленням фактів» або «непорозумінням».
«У застосунку „Резерв+“ такої функціональності немає, і жодні роботи над її створенням не ведуться. В українському законодавстві взагалі не існує такого юридичного поняття, як електронна повістка», – повідомили в Міноборони для «РБК-Україна».
Розробники команди «Резерв+» також закликають українців довіряти лише перевіреним джерелам. Вони підкреслюють, що застосунок створювався виключно як інструмент для швидкої та прозорої взаємодії – оновлення даних та отримання доступу до особистої інформації без паперової тяганини, а не для розсилання будь-яких «листів щастя».
Прогнози та скептицизм
Військовий юрист Тарас Боровський, виступаючи в ефірі «Вечір.LIVE», зазначив, що хоча держава загалом рухається у напрямку цифровізації, радикальних змін у сфері вручення повісток найближчим часом чекати не варто. Він припустив, що в майбутньому повістки можуть надходити на електронну пошту, оскільки мільйони громадян добровільно внесли свої контакти до реєстрів під час оновлення даних. Однак, на даний момент, такі виклики залишаються лише прогнозом, а не реальною можливістю.
Навіть у Комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки до ініціативи ставляться скептично. Член комітету Федір Веніславський у коментарі «РБК-Україна» назвав законопроєкт «особистою ініціативою» депутата-мажоритарника. «Сенсу обговорювати цей проєкт немає, оскільки він не має нічого спільного з тим, що напрацьовує Міноборони. Шансів, що цей законопроєкт розглядатиметься у залі парламенту, немає», – заявив Веніславський, додавши, що подібні ініціативи часто реєструються з метою формування впізнаваності політиків.
Отже, наразі питання про електронні повістки залишається відкритим. Хоча існують ініціативи, спрямовані на цифровізацію та прозорість процесу мобілізації, офіційна позиція держави в особі ключових міністерств свідчить про відсутність планів щодо впровадження такої функції у найближчому майбутньому. Майбутнє мобілізації, ймовірно, буде пов’язане з подальшою цифровізацією, але про конкретні механізми, такі як електронні повістки, говорити поки що зарано.
Важливо завжди перевіряти інформацію з офіційних джерел та остерігатися фейків, які можуть поширюватися в інформаційному просторі.
