Правова «сіра зона»: чоловіки 23-24 років в Україні
В Україні сформувалася складна правова ситуація для чоловіків віком 23-24 років. Ці молоді люди опинилися у так званій «сірій зоні», коли обмеження на виїзд за кордон вже діють, але можливість отримати бронювання від мобілізації залишається недоступною. Цю проблему визнають як Міністерство оборони, так і Міністерство економіки.
Відсутність захисних механізмів: обмеження та заборони
Чоловіки, яким виповнилося 23 роки, вже не можуть вільно перетинати державний кордон. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 57, пільговий перетин кордону дозволено молоді лише до 22 років включно. З досягненням 23-річного віку ця можливість зникає. Водночас, доступ до економічного бронювання для цієї ж категорії громадян повністю закритий.
Позиції державних відомств
У Міністерстві освіти і науки України (МОН) зняли з себе відповідальність, зазначивши, що не мають повноважень впливати на питання виїзду громадян за кордон. Таким чином, 23-річний чоловік, який залишається у статусі призовника, але при цьому не підлягає загальній мобілізації, втрачає право на вільне пересування без очевидних причин.
Пояснення від Міністерства оборони
Департамент мобілізації Міністерства оборони пояснює, що досягнення 23 чи 24 років не означає автоматичного переведення особи у статус військовозобов’язаного. До 25 років чоловіки залишаються призовниками. Оскільки стаття 25 Закону про мобілізацію та Порядок № 76 регулюють бронювання виключно для військовозобов’язаних, працівники віком 23-24 років випадають з процесу бронювання.
Більше того, в реєстрі «Оберіг» технічно не передбачена можливість внесення даних про критичну важливість працівника-призовника. Окремої статистики щодо таких кадрів оборонне відомство не веде.
Позиція Міністерства економіки
У Міністерстві економіки прямо визнали, що питання впровадження бронювання для категорії 23-24 років навіть не розглядалося. Відповідні аналітичні матеріали чи протоколи нарад у відомстві відсутні. Система «Дія» автоматично відхиляє подібні заявки.
Міністерство посилається на те, що воно не зобов’язане володіти такою інформацією, оскільки уряд не надавав йому окремих завдань щодо опрацювання цього питання.
Спроби отримати роз’яснення від Кабінету Міністрів
Навіть спроба отримати роз’яснення від Кабінету Міністрів України не дала результатів. Секретаріат КМУ заявив, що не є розпорядником інформації за запитами, що стосуються діяльності інших державних органів, а також щодо інформації, яка потребує «аналітичної обробки даних» або «створення в інший спосіб».
Наслідки «сірої зони» та шляхи вирішення
У підсумку, молоді фахівці критичних підприємств залишаються незахищеними державою, а профільні структури перенаправляють запити одна одній. Проблема «сірої зони» потребує законодавчого втручання, адже міністерства діють виключно в межах своїх повноважень.
Для врегулювання цієї ситуації народні депутати мають два шляхи:
- Синхронізувати вік для вільного виїзду з мобілізаційним віком (25 років).
- Внести правки до статті 25 Закону про мобілізацію, надавши можливість бронювати призовників віком 23-24 років.
У разі відсутності змін та ігнорування «сірої зони», держава продовжить залишати економічно активну молодь у правовому вакуумі.
Роз’яснення щодо військово-облікової спеціальності 999
Варто зазначити, що поява у військово-обліковому документі чи застосунку «Резерв+» військово-облікової спеціальності з кодом 999 або 999097 та статусу «Солдат резерву» не позбавляє працівника можливості отримати бронювання та відстрочку.
Як пояснила експертка з трудового права Тетяна Шолкова, цей код передбачений для рядового, сержантського та старшинського складів і сам по собі не означає належності до оперативного резерву. Блокує бронювання лише окрема відмітка «Входить до складу оперативного резерву».
Для роботодавців код 999 не створює додаткових обмежень чи звітного навантаження. Направляти працівника до ТЦК для уточнення даних — навіть якщо раніше у нього була інша ВОС або підприємство приймає нового співробітника — не потрібно. Також через таку зміну не треба подавати додаток 4 до ТЦК, додаток 12 чи оперативні відомості до Пенсійного фонду.
Працівників із ВОС 999 бронюють і приймають на роботу на загальних підставах, спираючись на актуальні дані з електронного документа.
Посилення контролю за бронюванням
Крім того, в Україні планують посилити контроль за дотриманням правил бронювання працівників, зокрема в ІТ-секторі. Як розповіла міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук, держава перевірятиме компанії на можливі зловживання. Типовим прикладом порушення є ситуація, коли компанія бронює певну кількість фахівців, а після подальшого скорочення штату залишає обсяг заброньованих без змін.
