
Міжнародний валютний фонд (МВФ) представив свої середньострокові прогнози щодо економічного розвитку країн Європи до 2031 року. Згідно з оновленим звітом “World Economic Outlook”, Україна посіла почесне третє місце серед європейських економік за прогнозованими темпами зростання.
Прогнози МВФ: Європа та світова економіка
На тлі загального сповільнення економічного розвитку в єврозоні, яка, за прогнозами МВФ, зростатиме лише на 1,2% щорічно у період з 2027 по 2031 рік, деякі менші країни стануть справжніми драйверами зростання. Європейський Союз загалом демонструватиме дещо кращу динаміку — 1,4% на рік. Основними причинами такого уповільнення є високий державний борг, старіння населення, низька продуктивність праці, наслідки енергетичної кризи та геополітична нестабільність.
Глобальні ж показники виглядають значно оптимістичніше: світова економіка матиме середньорічне зростання на рівні 3,2%. Країни Азії, що розвиваються, прогнозують зростання на 4,6%, Індія — на 6,5%, а країни Африки на південь від Сахари — на 4,6%.
Європейські лідери зростання: хто увійшов до п’ятірки
МВФ виділяє п’ять європейських країн, які покажуть найвищі темпи економічного зростання до 2031 року. Ці показники значно перевищуватимуть середні темпи зростання єврозони.
5. Молдова
Молдова посіла п’яте місце з прогнозованим середньорічним зростанням на рівні 3,5% у 2027–2031 роках. Країна відновлюється після низки викликів, включно з війною на кордоні, енергетичним тиском та посухою. Ключовим фактором відновлення стала фінансова підтримка з боку Брюсселя, зокрема після отримання статусу кандидата в ЄС у 2022 році та початку переговорів про вступ у 2024 році.
4. Сербія
Сербія зайняла четверту позицію з показником зростання 3,52% на рік. Очікується, що пік розвитку припаде на 2030–2031 роки. Важливим орієнтиром для країни є проведення Всесвітньої виставки Expo 2027 у Белграді, що стимулювало бум у будівництві та інфраструктурі. Економіку також підтримують експорт, значні китайські інвестиції у видобуток міді та державні інвестиції.
3. Україна
Україна посіла третє місце в рейтингу з прогнозованим середньорічним зростанням на рівні 3,8%. Найбільш успішним роком прогнозується 2028 рік, з показником близько 4,2%. Цей прогноз базується на сценарії масштабної повоєнної відбудови. За оцінками Світового банку, потреби у відновленні вже наближаються до 600 мільярдів доларів. МВФ наголошує, що цей прогноз залежить від завершення активної фази війни та залучення значних капітальних інвестицій.
Водночас, МВФ попереджає про значні ризики. У разі продовження бойових дій, негативний сценарій передбачає зростання української економіки лише на 1% у 2027 році.
Перспективи залишаються надзвичайно невизначеними, оскільки війна продовжує завдавати великого удару населенню та економіці.
— йдеться в останній оцінці Фонду.
2. Косово
Косово посіло друге місце з показником зростання, що наближається до 4%. Економіку країни підтримують високе споживання домогосподарств, державні інвестиції та фінансова допомога від діаспори, зокрема з Німеччини та Швейцарії.
1. Мальта
Мальта очолила список МВФ серед європейських країн, прогнозуючи зростання майже на 4% щорічно. Острівна держава демонструвала стрімкий підйом впродовж останнього десятиліття, завдяки розвитку туризму, онлайн-геймінгу, а також фінансових та професійних послуг.
Виклики для України: пенсійна система та трудові ресурси
Окрім макроекономічних прогнозів, МВФ також звертає увагу на внутрішні виклики, що стоять перед Україною. Згідно з наявними даними, близько 10,5 мільйонів пенсіонерів становлять третину населення країни, чисельність якого скоротилася до 30–33 мільйонів осіб через війну, пандемію та низьку народжуваність. Кількість офіційно працевлаштованих громадян, які фінансують солідарну пенсійну систему, майже дорівнює кількості пенсіонерів.
Мобілізація, масовий виїзд молоді та працездатних громадян за кордон збільшують ризик дефіциту Пенсійного фонду. Експерти прогнозують неминуче підвищення пенсійного віку до 65–67 років.
У довгостроковій перспективі, для підтримки економіки, Україні необхідно буде залучати іноземних трудових мігрантів та створювати умови для утримання власних громадян.
