Останнім часом у Польщі зростає кількість випадків нападів на громадян України, зокрема на дітей. Ці інциденти викликають занепокоєння та потребують належної реакції як з боку польської влади, так і української дипломатії.
Тривожна статистика та приклади агресії
Польща стала прихистком для багатьох українців, які втекли від війни. Проте, на жаль, серед суспільства зростають ксенофобські настрої, що призводить до нападів та агресії.
Так, цього тижня у Вроцлаві стався черговий інцидент: пасажир-поляк вдарив пляшкою по голові білоруського таксиста через його східний акцент. Наприкінці липня у цьому ж місті троє чоловіків жорстоко побили українську пару, завдавши жінці поранень голови та шиї, а чоловікові — струсу мозку. Напад стався на ґрунті національної ненависті.
Особливо тривожною є ситуація з нападами на українських дітей. У середині серпня в Бидгощі постраждали двоє неповнолітніх українців. Кілька днів тому у Варшаві українській дівчині-підлітку вибили зуби через акцент. У травні п’ятеро поляків жорстоко побили українських підлітків у Варшаві. А на початку серпня у польському місті Радом вісім поляків напали на трьох молодих українців.
Міністерство закордонних справ України зазначає, що від польської влади та опозиції не чути різкого засудження ксенофобії та злочинів на ґрунті національної ненависті.
Як Україна реагує на напади
Міністерство закордонних справ України та закордонні дипломатичні установи (ЗДУ) в Польщі на системній основі відстежують інформацію про антиукраїнські дії та забезпечують належне реагування.
Кожен випадок перебуває під контролем ЗДУ: консули встановлюють контакт із постраждалими, роз’яснюють їхні процесуальні права, надають правову допомогу та підтримують зв’язок із родинами. Робота МЗС включає як оперативний консульський супровід, так і дипломатичне реагування на рівні зовнішньополітичного відомства.
Як зазначають в українському МЗС, польські правоохоронні органи демонструють принципову позицію щодо оперативного реагування, всебічного розслідування та притягнення винних до відповідальності. Міністр юстиції Польщі у лютому 2026 року визначив спеціалізовані прокуратури та прокурорів для розслідування справ, мотивованих упередженнями.
На офіційному рівні польська сторона запевняє у невідворотності покарання для злочинців, що підтверджується готовністю до співпраці з українськими дипломатами та оперативною реакцією місцевої влади на окремі інциденти.
ЗДУ закликають громадян України у разі інцидентів обов’язково звертатися до польської поліції, оскільки саме офіційна фіксація створює підстави для належного реагування.
Дипломатичні зусилля та міжнародна підтримка
Питання протидії антиукраїнським проявам системно порушується під час контактів з польською стороною на всіх рівнях. Зокрема, це питання обговорювалося 29 липня під час переговорів президентів України Володимира Зеленського та Польщі Дональда Туска, а також міністрів закордонних справ Андрія Сибіги та Радослава Сікорського.
28 липня МЗС України передало ноту польському зовнішньополітичному відомству із закликом вжити заходів задля недопущення ескалації ксенофобії та гарантування належного захисту українців.
Для підвищення рівня самозахисту громадян посольство України в Польщі розробило практичний посібник: «Обов’язки та права громадян України в Польщі. Як діяти в кризових ситуаціях».
Україна ефективно використовує інструменти двостороннього діалогу з Польщею, які включають регулярні контакти на рівні МЗС, міністерств юстиції, внутрішніх справ та прокуратур обох країн. Завдяки цій взаємодії польська сторона впроваджує системні кроки, зокрема грантові програми підтримки для українських громад та посилення безпекової інфраструктури (відеоспостереження, центри підтримки).
Крім того, відбулося схвалення резолюції міськради Вроцлава проти насильства на етнічному ґрунті. Однак, під час розгляду документу не обійшлося без скандалів. Депутат міськради Вроцлава від партії «Право і справедливість» Славомір Смігельський виступив на підтримку законопроєкту президента Кароля Навроцького «Стоп бандеризму», який передбачає зміни до Кримінального кодексу щодо прирівняння «бандерівських символів» до нацистських та комуністичних.
Питання дотримання прав людини, протидії дискримінації та ксенофобії є фундаментальними цінностями Європейського Союзу. Україна готова залучати механізми європейських інституцій та партнерів по ЄС для моніторингу ситуації з дотриманням прав наших громадян, якщо дипломатичні кроки в рамках українсько-польської взаємодії вимагатимуть додаткової міжнародної підтримки для гарантування безпеки української спільноти.
Зважаючи на наближення парламентських виборів у Польщі, очікується посилення напруги. Україна готова виносити питання ксенофобії та злочинів на ґрунті національної ненависті до українців у Польщі на рівень ЄС, якщо двосторонні дипломатичні кроки не дадуть належного результату.
