
Північноатлантичний альянс активно опрацьовує сценарії посилення своєї ядерної стримувальної потужності. Одним із напрямків розглядається потенційне розміщення додаткової американської нестратегічної ядерної зброї на території європейських союзників. Цей крок є відповіддю на зростаючі загрози з боку Російської Федерації. Серед країн, які можуть стати приймаючою стороною такого озброєння, якщо ситуація з безпекою продовжить погіршуватися, називаються Польща, Фінляндія та Литва. Про це повідомляє видання Die Zeit, посилаючись на дослідження Німецького прес-агентства (dpa).
Поглиблене вивчення сценаріїв стримування
Як зазначає Die Zeit, у межах НАТО триває аналіз різноманітних варіантів для зміцнення ядерного стримування. Одна з ідей передбачає збільшення кількості американської нестратегічної ядерної зброї, яка вже розміщена на базах країн-членів Альянсу в Європі.
Водночас, існують припущення, що Сполучені Штати могли вже перекинути свої модернізовані авіаційні бомби B61-12 на британську авіабазу Лейкенхіт.
Позиція Генерального секретаря НАТО
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг не підтвердив наявності конкретних планів щодо нових локацій для американської ядерної зброї. Проте він наголосив на постійній оцінці Альянсом своїх можливостей для забезпечення ефективного стримування.
Де б нам не довелося внести корективи, ми це зробимо.
— Єнс Столтенберг
Він підкреслив, що НАТО має бути готовим адекватно реагувати на будь-які потенційні ядерні загрози.
Розміщення ядерної зброї США в Європі
На даний момент, за даними Die Zeit, приблизно сотня американських авіабомб B61-12 знаходиться на військових базах у Німеччині, Бельгії, Італії, Нідерландах та Туреччині. Однак, у випадку подальшого загострення ситуації з безпекою, потенційні нові плани можуть охопити й країни східного флангу НАТО.
Експертні оцінки та пропозиції
Американський експерт з питань ядерної політики Роберт Пітерс вважає доцільним розміщення додаткових 100-150 одиниць американської нестратегічної ядерної зброї, зокрема в Польщі та Фінляндії. Він оцінює, що необхідну інфраструктуру для цього можна підготувати протягом кількох місяців.
Пітерс аргументує свою позицію тим, що Росія має суттєву перевагу в нестратегічній ядерній зброї, яка, за його оцінками, перевищує відповідний потенціал країн НАТО більш ніж у десять разів.
Джим Стоукс, колишній директор відділу ядерної політики НАТО, також підтримує ідею посилення ядерного потенціалу Альянсу. Однак він наголошує, що головною метою не є досягнення паритету з Росією за кількістю боєзарядів.
Ми хочемо, щоб президент Путін щоранку прокидався, пив чашку кави й казав: „Сьогодні не день для нападу“.
— Джим Стоукс
За його словами, ключове завдання полягає у демонстрації незмінності американських гарантій безпеки для союзників.
Стоукс також зазначив, що переміщення американських ядерних бомб ближче до російських кордонів не є нагальною військовою потребою, оскільки подібні завдання можуть виконуватися й з баз у Західній Європі. Натомість, він вважає, що більш ефективним може бути розширення участі союзників у системі ядерного стримування. Це може включати сертифіковану авіацію, дозаправку літаків у повітрі, розвідувальне забезпечення та спільні навчання.
Європейські ініціативи та майбутні рішення
Французька ініціатива щодо посилення європейського ядерного стримування не розглядається як альтернатива американським гарантіям безпеки. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підкреслив, що саме ядерний потенціал США залишається основою системи стримування Альянсу.
Наразі остаточних рішень щодо можливого розширення присутності американської ядерної зброї в Європі не ухвалено. Деталі потенційних місць розміщення та планування залишаються засекреченими.
Реакція країн-членів
Варто зазначити, що Фінляндія нещодавно остаточно скасувала заборону на імпорт, виробництво, зберігання та використання ядерних вибухових речовин на своїй території. У Литві також висловлюють зацікавленість у розміщенні на своїй території американської ядерної зброї як засобу стримування сусідньої Росії.
