Організація Північноатлантичного договору (НАТО) переглядає свої підходи до ведення майбутніх конфліктів, акцентуючи увагу на використанні сучасних технологій, таких як безпілотні літальні апарати (дрони), супутники, сенсори та штучний інтелект. Зокрема, планується створення єдиної системи спостереження на східному фланзі Альянсу, що охоплює територію від Фінляндії до Чорного моря.
Нова система спостереження: захист від російських загроз
Основною метою створення єдиної системи спостереження є забезпечення швидшого виявлення потенційних атак з боку Росії та оперативного реагування на них. Цей проєкт базується на досвіді, набутому Україною під час протистояння російській агресії. Українські військові активно застосовують технології штучного інтелекту для покращення навігації безпілотників, оптимізації їхнього керування та підвищення точності ураження цілей. НАТО планує інтегрувати ці напрацювання для посилення оборони своїх східних кордонів.
Роль штучного інтелекту та автономних систем
Штучний інтелект відіграватиме ключову роль у майбутніх військових операціях, зменшуючи навантаження на особовий склад та підвищуючи ефективність. Майор армії США Бен Шифф, який відповідає за цифрові системи в НАТО, зазначив:
Люди вирішують, що робить дрон. Але їм не обов’язково самим керувати польотом, тому що в нас немає мільйона пілотів. Ми не можемо одночасно запустити мільйон дронів.
— Бен Шифф, майор армії США.
У перспективі значна частина завдань на полі бою може бути делегована автономним машинам. Безпілотники матимуть можливість самостійно ідентифікувати та відстежувати цілі, тоді як роботизовані наземні системи зможуть займатися доставкою вантажів або виконанням особливо небезпечних місій, замінюючи військовослужбовців.
Автоматизація не означає втрату людського контролю
Важливо наголосити, що впровадження автоматизації в обороні не означає передачу повного контролю над застосуванням сили машинам. Основна мета використання штучного інтелекту полягає у мінімізації ризиків для військових та прискоренні реагування на загрози, зберігаючи при цьому повний людський контроль над використанням зброї.
Контекст загострення безпекової ситуації
Ці кроки НАТО відбуваються на тлі попереджень військових аналітиків про можливу подальшу ескалацію конфлікту з боку Російської Федерації. Існують побоювання, що президент РФ Володимир Путін може вдатися до ударів по містах та населених пунктах країн-членів НАТО найближчими місяцями. Цим побоюванням сприяють інциденти, такі як падіння російських крилатих ракет на території Польщі та виявлення безпілотників, що залетіли до Румунії.
