Науковці попередили про неточності радіовуглецевого датування через вживання прісноводної риби

Група вчених з Університету Південної Данії та Центру досліджень ізотопів опублікувала в журналі npj Heritage Science статтю з попередженням щодо точності радіовуглецевого аналізу археологічних знахідок. Дослідження пояснює, чому рештки, знайдені в данських середньовічних монастирях, виявилися значно старшими за самі споруди, де вони були поховані.

Про це повідомляє ScienceAlert

Основною причиною аномалій є так званий ефект резервуара. Прісноводні водойми містять менше ізотопу вуглецю-14, ніж атмосфера, через розчинені карбонати. Вживання риби, яка накопичує цей вуглець, призводить до того, що радіовуглецевий метод визначає вік кісток із суттєвою похибкою.

В екстремальних випадках риба з Рейну, наприклад, може виглядати на 1300 років старшою за наземний організм, що жив у той самий час. Але це не означає, що можна просто відняти 1300 років від дати людини, яка їла прісноводну рибу. Навпаки. Особлива проблема з прісною водою полягає в тому, що ефект варіюється надзвичайно сильно. Він може становити від нуля до 1000 років.

— Кааре Лунд Расмуссен, археометрист Університету Південної Данії

Під час аналізу 27 скелетів із данських монастирів дослідники виявили шість зразків із суттєвими часовими розбіжностями. Наприклад, у місті Свендборг рештки датували 1100–1155 роками, тоді як монастир було зведено лише 1236 року. Додатковим підтвердженням гіпотези про дієту став підвищений вміст азоту-15, характерний для водних екосистем.

На думку вчених, цей феномен має глобальний характер. Як приклад вони наводять знахідки кам’яної доби на Балканах, де людські кістки виявилися на 500 років старшими за наконечники стріл із тваринних кісток, знайдених поруч. Для уточнення віку дослідники радять враховувати рівень азоту-15 та використовувати спеціальні калібрувальні моделі.