Останні події навколо “Сенс Банку” викликали чимало запитань та дискусій. Національний банк України (НБУ) прояснив ситуацію, пояснивши причини, що призвели до націоналізації одного з системно важливих банків країни. Цей крок, як наголошують в НБУ, був вимушеним та обґрунтованим, спрямованим на захист фінансової стабільності держави та інтересів вкладників.
Ключові причини націоналізації: Санкції та фінансові ризики
Основною причиною, що спонукала НБУ до націоналізації “Сенс Банку”, стало погіршення платіжної дисципліни позичальників банку. Це призвело до значного зменшення його регулятивного капіталу. Як повідомив заступник голови правління НБУ Дмитро Олійник, протягом періоду з 1 березня 2022 року до 1 липня 2023 року капітал “Сенс Банку” зменшився на 50%. Для порівняння, у інших системно важливих банків за той самий період капітал, навпаки, зріс на 29%.
Однак, найсуттєвішим фактором, що поставив банк під загрозу, стало застосування санкцій до його власників. “Через застосування санкцій до власників істотної участі банку, вони були нездатні виконувати свої зобов’язання щодо підтримання постійного рівня капіталу, достатнього для дотримання нормативних значень, встановлених Національним банком, та вжиття своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності. Нагадаємо, що такі ризики мали негативний вплив на діяльність банку”, – зазначили в НБУ.
Захист фінансової стабільності та інтересів вкладників
Рішення про націоналізацію було прийняте задля уникнення загрози фінансовій стабільності України та для захисту інтересів вкладників і інших кредиторів банку. В умовах, коли власники не могли забезпечити належне функціонування банку, держава взяла на себе відповідальність за його подальшу діяльність.
Реакція на хибні судження та загрози національним інтересам
НБУ рішуче відреагував на хибні судження та домисли, що прозвучали від деяких учасників тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України (ТСК ВРУ). Національний банк підкреслив, що обставини, які розглядалися ТСК ВРУ, жодним чином не можуть бути пов’язані з причинами націоналізації банку. Більше того, такі заяви ставлять під сумнів інституційну незалежність НБУ та створюють загрози національним інтересам України. Вони підважують законність кроків держави щодо націоналізації та можуть спричинити ризики для розгляду справи в міжнародному арбітражі.
Посилений нагляд та майбутня приватизація
З огляду на важливість “Сенс Банку” для фінансової системи України, а також потенційні ризики, пов’язані з діями попередніх власників та менеджменту, НБУ здійснював посилений нагляд за банком протягом усього періоду після націоналізації. Це було необхідно для забезпечення стабільності та безперебійної роботи фінансової установи.
Президент України Володимир Зеленський доручив Прем’єр-міністерці Юлії Свириденко організувати термінову приватизацію “Сенс Банку”. Це свідчить про наміри держави повернути банк у приватну власність після стабілізації його діяльності.
Державна участь у виведенні банку з ринку
Нагадаємо, що в липні 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову “Про участь держави у виведенні системно важливого банку з ринку”. Ця постанова передбачала участь держави в особі Міністерства фінансів України у процесі виведення з ринку системно важливого банку АТ “СЕНС БАНК”.
Що означає націоналізація для вас?
Для клієнтів “Сенс Банку” націоналізація означає забезпечення стабільності їхніх вкладів та збереження доступу до банківських послуг. Держава, беручи банк під контроль, гарантує його надійність та захист прав вкладників. Подальша приватизація має на меті залучення нових інвестицій та підвищення ефективності роботи банку.
Націоналізація “Сенс Банку” – це складний, але виправданий крок, спрямований на збереження фінансової стабільності України в умовах сучасних викликів. НБУ діє прозоро та відповідально, захищаючи інтереси громадян та держави.
