На закритій зустрічі в межах саміту Північноатлантичного альянсу (НАТО), яка проходила в Анкарі, відбулися події, що розійшлися з публічною риторикою. Президент США Дональд Трамп, який раніше висловлював жорстку критику на адресу союзників, на цій зустрічі вибрав “менш войовничий тон”, як повідомив один з учасників саміту в бесіді з виданням POLITICO на умовах анонімності.
Несподівана похвала від Трампа
Під час свого виступу на закритій частині саміту президент США несподівано відзначив внесок Польщі, Німеччини, країн Балтії та Норвегії у збільшення оборонних витрат. Цей позитивний відгук контрастував із його попередніми публічними заявами. Крім того, Трамп не повторював загроз щодо анексії Гренландії, які звучали на відкритих заходах. Він також підтвердив, що Сполучені Штати продовжуватимуть постачати зброю, фінансовану іншими країнами-союзниками.
Європейська відповідь і заклик до миру
Канцлер Німеччини, який наголосив на тому, що Європа збільшує власні оборонні видатки, що “служить власним інтересам Європи”, звернувся до російського президента Володимира Путіна. Він закликав до укладення мирної угоди, підкресливши, що європейська коаліція продовжуватиме надавати допомогу Києву.
Визначення Росії як загрози та фінансова підтримка України
Ця “відданість Україні” знайшла своє відображення у фінальній заяві саміту. У документі Росія була охарактеризована як “довгострокова загроза” для Альянсу. Країни-члени НАТО зобов’язалися надати Україні 70 мільярдів євро допомоги цього року та ще 70 мільярдів євро наступного року. Україна була представлена як фактор, що сприяє трансатлантичній безпеці.
Зміцнення промислової бази та оборонної торгівлі
Окрім фінансової підтримки України, союзники по НАТО домовилися про зміцнення своєї промислової бази. Це включає укладення нових військових контрактів на суму 50 мільярдів доларів та усунення бар’єрів у оборонній торгівлі між країнами-членами.
Інвестиції в оборону та досягнення цільових показників
У підсумковій декларації країни-члени НАТО наголосили на своїх інвестиціях у розгортання, забезпечення та підтримку збройних сил. Вони прагнуть досягти цільових показників у всіх сферах, включаючи глибокі високоточні удари, інтегровану протиповітряну та протиракетну оборону, безпілотні системи, передові технології та розвідувальні можливості.
Подолання нестабільності та стрес від щорічних зустрічей
Видання POLITICO зазначає, що, незважаючи на певну нестабільність у публічних коментарях Дональда Трампа, союзники досягли своєї мети – не допустити підриву НАТО. Однак, два дипломати НАТО визнали, що щорічні саміти з президентом США є “стресом”, що змушує деяких членів Альянсу сумніватися у доцільності щорічних зустрічей на найвищому рівні.
Завершальна декларація та майбутні зустрічі
Незважаючи на ці побоювання, у декларації країни Європи висловили “нетерпіння нашої наступної зустрічі”, хоча точна дата не була уточнена. Дводенний саміт НАТО в Анкарі завершився оприлюдненням спільної декларації, де було підтверджено незмінну підтримку України та повторно названо Росію “довгостроковою загрозою для євроатлантичної безпеки”.
Додаткова підтримка та нові системи
На саміті союзники також пообіцяли Україні 70 мільярдів євро на оборону до 2026 року. Були оголошені нові системи протиповітряної оборони та розширення “коаліції дронів”.
