Нове дослідження, проведене науковцями з Принстонського університету, виявило тривожну залежність між раціоном людини та поведінкою бактерій у нашому кишечнику. Виявляється, нестача клітковини може змусити ці мікроорганізми змінити свої харчові звички, почавши використовувати захисний слизовий шар кишечника як джерело поживних речовин. Це, своєю чергою, може призвести до утворення потенційно шкідливих сполук.
Зміна харчових пріоритетів кишкових бактерій
Вчені досліджували, як кишкові бактерії переробляють амінокислоти тирозин та фенілаланін, утворюючи так звані фенольні метаболіти. Вплив цих сполук на організм може варіюватися залежно від раціону. Під час експериментів на мишах було встановлено, що при дефіциті харчових волокон та певних рослинних білків, бактерії переключаються на слиз, який вистилає стінки кишечника.
Цей процес призводить до збільшення вироблення таких сполук, як п-крезолсульфат та фенолсульфат. Ці речовини раніше асоціювалися з негативними наслідками для здоров’я, зокрема у пацієнтів із захворюваннями нирок та онкологічними хворобами.
Навпаки, достатня кількість клітковини в раціоні демонструвала протилежний ефект: вона зменшувала активність бактерій, що руйнують слизовий шар, і, відповідно, скорочувала вироблення цих небезпечних метаболітів.
Роль Prifs: нові перспективи для здоров’я кишечника
Дослідники також звернули увагу на так звані Prifs – неперетравлювані рослинні білки, які функціонально подібні до клітковини. Ці білки проходять через травну систему майже без змін і можуть слугувати альтернативним джерелом поживних речовин для кишкових бактерій.
Дані експериментів свідчать, що Prifs сприяють виробленню інших метаболітів, зокрема фенілпропіонату та гіпурової кислоти. Ці сполуки, на відміну від п-крезолсульфату та фенолсульфату, пов’язують із покращенням показників метаболічного здоров’я.
Науковці висловлюють припущення, що в майбутньому Prifs можуть бути розглянуті як окремий, важливий компонент раціону, поряд із клітковиною.
Не тільки бактерії: організм сам виробляє деякі метаболіти
Друге дослідження, проведене тими ж науковцями, внесло ще одне важливе уточнення. Виявилося, що не всі фенольні та індольні метаболіти, які раніше вважалися виключно продуктами життєдіяльності кишкової мікрофлори, насправді утворюються лише бактеріями.
Експерименти на тваринах та клітинах людини показали, що організм ссавців також здатний самостійно синтезувати частину цих сполук. Це було продемонстровано, зокрема, після застосування антибіотиків, які значно зменшували популяцію кишкових бактерій. Рівень деяких метаболітів у крові залишався високим, тоді як концентрація речовин, які виробляються виключно бактеріями, помітно знижувалася.
Ці відкриття підкреслюють важливість збалансованого харчування, багатого на клітковину, для підтримки здорової мікрофлори кишечника та збереження цілісності його захисного бар’єру.
