“Маленьке вторгнення” до НАТО: Які країни Володимир Путін може атакувати далі?
Російська Федерація може вдатися до нової ескалації протистояння із Заходом, а президент Володимир Путін спробувати перевірити готовність НАТО до прямої відповіді. Експерти попереджають про можливі точкові удари по критичній інфраструктурі країн-членів Альянсу.
На думку військових аналітиків, Володимир Путін може піти на подальшу ескалацію конфлікту із Заходом і вже найближчими місяцями завдати ударів по містах чи населених пунктах країн НАТО. Це попередження з’явилося на тлі інцидентів з падінням російських крилатих ракет на території Польщі та проникненням безпілотників до Румунії.
Випробування реакції Альянсу
Експерти вважають, що Москва вже проводить випробування реакції Північноатлантичного альянсу, намагаючись “намацати” межі допустимого. Колишній полковник британської армії Філіп Інграм зазначає, що Кремль практично щотижня здійснює гібридні атаки на Європу.
Путін вже щотижня завдає ударів по Європі та НАТО. Не випадково ми бачимо дрони з вибухівкою в німецькому аеропорту в Лейпцигу, неідентифіковані дрони над німецькими, данськими та американськими військовими базами, а також деякими об’єктами критичної інфраструктури. Не випадково ми бачили російські винищувачі в повітряному просторі країн Балтії та російські ударні дрони в Польщі. Не випадково підводні кабелі стежать або перерізаються тіньовими флотами, які тягнуть якорі. Майже щоденні кібератаки, повідомлення про шпигунство та незрозумілі саботажі — все це, ймовірно, є нападом Путіна на нас.
— Філіп Інграм
“Маленьке вторгнення” до Балтії та Польщі
Аналітики припускають, що Росія прагне максимально наблизитися до політичної межі застосування 5-ї статті Статуту НАТО про колективну оборону, уникаючи при цьому повномасштабного військового зіткнення. За словами колишнього офіцера британської армії Гаміша де Бреттон-Гордона, Путін може наважитися на “невелике вторгнення” до Латвії чи Естонії. Паралельно Вашингтон попереджає, що Кремль може готувати збройне вторгнення на територію Польщі.
Згідно з цими планами, російські та білоруські війська можуть здійснити обмежений перетин кордону, а об’єкти критичної інфраструктури, зокрема електростанції, можуть зазнати авіаударів, ракетних атак та нальотів безпілотників. Джерела, близькі до президента Польщі Кароля Навроцького, повідомили виданню Onet, що США вже тривалий час попереджали Варшаву про такі ризики.
Мета Кремля: криза та припинення підтримки України
Головна мета Кремля — спровокувати кризу, налякати Захід і змусити його припинити підтримку України. При цьому розрахунок Москви полягає в тому, що США тиснутимуть на Польщу з вимогою сісти за стіл переговорів, а не вступати у прямий військовий конфлікт.
Президент Литви Гітанас Науседа також підтвердив наявність даних про ризики точкових дій проти інфраструктури.
Я не можу заперечувати, що в нас є така інформація, і що вона стосується кінетичних операцій. Не масштабних, але цілеспрямованих кінетичних операцій, які, дуже ймовірно, будуть спрямовані проти критичної інфраструктури.
— Гітанас Науседа
Зростання активності НАТО
За даними об’єднаного командування НАТО у Брюнсюмі, лише у липні кількість вильотів винищувачів Альянсу на перехоплення зросла більш ніж на 250% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Гібридні атаки “нижче порогу 5-ї статті”
Старша наукова співробітниця Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Натія Сескурія наголошує, що найбільш ймовірним сценарієм залишаються саме гібридні атаки “нижче порогу 5-ї статті”.
Ця стратегія досі є ефективною для Кремля, оскільки вона дозволяє Росії випробувати механізми реагування на кризи НАТО та зібрати цінні розвідувальні дані про те, як функціонують радіолокаційні мережі, системи протиповітряної оборони та ланцюги прийняття політичних рішень в умовах таких криз, не викликаючи звичайної військової реакції, яка б завдала Москві серйозних витрат.
— Натія Сескурія
Нова хвиля мобілізації та залучення іноземних військових
Володимир Путін готує нову хвилю прихованої мобілізації близько 500 тисяч осіб, яку можуть розпочати після виборів до Держдуми РФ. За словами президента України Володимира Зеленського, головна мета Кремля — посилити війська на фронті та залякати країни НАТО ризиком масштабування війни і Третьої світової, щоб зменшити підтримку Києва.
Офіційного указу про мобілізацію не буде: чоловіків заманюватимуть на війну сумнівними контрактами й обіцянками безпеки в тилу, після чого відправлятимуть у “м’ясні штурми”. Щоб запобігти втечі з країни потенційних призовників, Росія планує повністю перекрити їм виїзд за кордон. Крім цього, для демонстрації хоча б якоїсь “перемоги” на фронті Москва залучає до війни до 50 тисяч військовослужбовців із Північної Кореї.
