Німеччина розробляє нові механізми, які стосуватимуться українських біженців, зокрема чоловіків призовного віку. Мета – підтримати зусилля України щодо збереження мобілізаційного ресурсу.
Канцлер ФРН Фрідріх Мерц під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським заявив, що Німеччина розуміє важливість обмеження виїзду чоловіків призовного віку за кордон. Це, на його думку, критично для обороноздатності та майбутньої відбудови країни.
«Ми підтримуємо зусилля України щодо обмеження виїзду чоловіків призовного віку до ЄС. Це абсолютно необхідно для того, щоб Україна могла захищати себе, щоб зберігалася єдність українського суспільства і щоб країну можна було відбудувати. І ми бачимо тут відчутний прогрес в інтересі обох сторін», — зазначив Мерц.
Президент Зеленський підкреслив, що питання повернення громадян мобілізаційного віку є питанням справедливості перед тими, хто вже тривалий час перебуває на фронті. Він наголосив, що багато молодих людей, які виїхали за кордон тимчасово, залишилися там на роки, часто порушуючи законодавство.
«Наші Збройні сили хотіли б, щоб вони повернулися. Безумовно. Тому що потрібне питання справедливості у нас. Люди, воїни на фронті, їм потрібні ротації. Відповідальність має нести кожна людина, яка є громадянином України, яка має сили для цього, конституційний обов’язок і мобілізаційний вік», — заявив президент.
Водночас, він додав, що молоді люди не мобілізаційного віку мають повне право залишатися за кордоном.
Статистика та юридичні аспекти
Згідно з даними Міграційної служби Німеччини, станом на березень 2026 року до країни прибуло понад 1,3 мільйона українців. Серед них – 349 520 чоловіків віком від 18 до 63 років. Саме ця категорія громадян є предметом міждержавних дискусій.
Проте, юридична сторона питання залишається складною. Адвокат Юрій Демченко зазначає, що масова депортація за ознакою призовного віку може бути розцінена як дискримінація, що суперечить європейському законодавству. Тимчасовий захист базується на Директиві ЄС, яка не робить таких розмежувань.
«Масові депортації українців за принципом призовного віку — це нереально, це дискримінація і це не передбачено європейським законодавством», — вважає юрист.
Народний депутат Богдан Кицак висловив скептичну думку, попередивши про ризик масового переїзду українців до інших країн Європи для уникнення репатріації.
Дмитро Разумков додав, що Європа навряд чи буде примусово висилати тих, хто працює і приносить користь місцевій економіці. Під загрозою можуть опинитися лише ті, хто перебуває на урядовому забезпеченні.
Схожі тенденції в інших країнах
Питання українських військовозобов’язаних піднімає не лише Німеччина. Міністерство юстиції Норвегії вже оголосило про намір скасувати автоматичне надання колективного захисту для чоловіків віком від 18 до 60 років.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере підкреслив, що країна не відправлятиме людей назад примусово, проте нові шукачі притулку проходитимуть значно жорсткіші процедури. З осені 2025 року замість автоматичного захисту чоловіки призовного віку будуть змушені подавати заяви на отримання притулку за звичайними правилами, які складніші.
Ці правила не матимуть зворотної сили і застосовуватимуться лише до нових шукачів притулку. Власники статусу колективного захисту в Норвегії його не втратять.
Існують винятки: чоловіки, які мають підтвердження звільнення від військової служби, нездатні служити за станом здоров’я, були евакуйовані на лікування, або є батьками-одинаками, що самостійно доглядають за дітьми.
Осло не планує вдаватися до примусових висилок. «Ми не відправляємо з Норвегії додому. Ми діємо відповідно до імміграційного законодавства. Тому ми хочемо створити стабільний механізм для людей, які їдуть до Норвегії. На цьому наша робота закінчена», — резюмував норвезький прем’єр.
Наразі питання статусу українських чоловіків у Європі залишається пріоритетною темою міждержавного діалогу, а остаточні рішення щодо механізмів повернення очікуються найближчим часом.
