У Сполучених Штатах Америки тривають активні дискусії щодо нового законопроєкту про запровадження антиросійських санкцій. Попри значний потенціал документа жорстко вплинути на російську економіку та енергетичний сектор, експерти вказують на наявність двох серйозних недоліків, які можуть створити нові ризики, зокрема, призвести до торговельних війн через можливі мита, запроваджені президентом Дональдом Трампом. Про це йдеться у статті колумніста The Washington Post та старшого наукового співробітника Ради з міжнародних відносин Макса Бута.
Макс Бут, відомий своєю позицією на підтримку України та виступами за посилення санкцій проти Росії, висловив амбівалентність щодо нового законопроєкту. Він зазначив:
Я є переконаним прихильником України й давно виступаю за посилення санкцій проти Росії. Але тепер, коли законопроєкт наближається до ухвалення, я не знаю, чи варто радіти, чи навпаки — критикувати його.
За його словами, документ містить багато позитивних положень, проте дві суттєві проблеми ставлять під сумнів загальну ефективність його ухвалення.
Ключові положення законопроєкту
Законопроєкт, названий на честь сенатора Ліндсі Грема, спрямований на посилення американських санкцій проти низки суб’єктів, пов’язаних з Росією. Зокрема, він передбачає:
- Посилення санкцій проти Володимира Путіна, високопосадовців російського політичного та військового керівництва, олігархів, державних підприємств та іноземних компаній, що підтримують російську оборонно-промислову базу.
- Санкції проти російських фінансових установ.
- Обмеження щодо найбільших державних енергетичних проєктів Росії та їхніх власників і керівників.
- Санкції проти осіб, причетних до так званого «тіньового флоту», який допомагає Росії експортувати енергоресурси в обхід західних санкцій.
Ризик відключення від SWIFT
Важливою новелою законопроєкту є посилення тиску на компанії, що співпрацюють з підсанкційними російськими структурами. Будь-яка така компанія ризикує бути відключеною від системи SWIFT, що є критично важливим для більшості міжнародних фінансових операцій. Видання Kyiv Post оцінює це положення наступним чином:
це положення щодо SWIFT може зробити торгівлю з Росією токсичною для багатьох країн і компаній, адже будь-який трейдер, викритий у порушенні санкцій, ризикує втратити доступ не лише до американського ринку, а й до можливості вести бізнес у будь-якій точці світу через систему SWIFT.
Перша серйозна проблема: широкі повноваження президента
На перший погляд, законопроєкт виглядає переконливим, проте, як зазначає Макс Бут, президент США Дональд Трамп вже має значні повноваження для запровадження санкцій проти Росії, але використовував їх обмежено через своє ставлення до Володимира Путіна. Додаткову стурбованість викликає розділ 115 законопроєкту, який дозволяє главі держави призупиняти дію будь-яких санкцій за умови надання пояснень Конгресу. Це створює лазівку для значного послаблення або повної відсутності ефективності запроваджених санкцій.
Друга, ще більша проблема: потенціал торговельних воєн
Найбільшою проблемою, на думку автора статті, є розділ 113. Він надає президенту право запроваджувати мита розміром до 100% на імпорт російської нафти чи природного газу від п’яти найбільших імпортерів. Щодо російських товарів, що постачаються до США, можливе встановлення мит до 500%.
Ключові імпортери російської енергетики
У червні минулого року найбільшими покупцями російської сирої нафти були Китай, Індія, Туреччина, Європейський Союз та М’янма. Найбільші обсяги російського природного газу закуповували ЄС, Китай, Японія, Південна Корея та Туреччина. Серед країн ЄС лідерами були Угорщина, Франція, Іспанія, Бельгія та Словаччина.
Ці країни потенційно можуть потрапити під дію 100-відсоткових мит. Водночас, законопроєкт передбачає можливість винятків для Японії, Південної Кореї та країн ЄС, якщо імпорт російського газу становить менш як 15% загального російського експорту, і вони роблять «суттєві кроки» для скорочення закупівель. Визначення того, що саме вважати «суттєвими кроками», залишається на розсуд адміністрації президента США.
Можливі кандидати на мита
Законопроєкт також дозволяє, але не зобов’язує президента запроваджувати 100-відсоткові мита проти п’яти основних країн, що «сприяють обходу санкцій щодо російської нафти». Хоча документ не уточнює ці держави, серед потенційних кандидатів називають Китай, Туреччину, Об’єднані Арабські Емірати, Вірменію та Казахстан.
Додатково, президент Трамп прагне доповнити законопроєкт тарифами щодо Ірану, незважаючи на мінімальний імпорт товарів з цієї країни до США. На думку Макса Бута, це надає Трампу широкі повноваження для запровадження масштабних мит проти Індії та Китаю, якщо вони не відмовляться від російських енергоносіїв. Однак, враховуючи їхню залежність від російської енергетики, такі кроки малоймовірні.
Бут також нагадав про минулорічну невдалу спробу Трампа змусити Індію відмовитися від російських енергоресурсів за допомогою 25-відсоткових мит. Існує ризик, що новий законопроєкт може бути використаний для введення мит проти інших країн, включаючи союзників США, з неочевидних причин, використовуючи закон Грема як юридичний привід.
Експерт із міжнародної торгівлі Едвард Олден з Council on Foreign Relations вважає, що це ризиковано:
Конгрес має чітко визначені Конституцією повноваження щодо тарифів і повинен обмежувати використання президентом цієї влади, а не розширювати її. Натомість, якщо закон буде ухвалений, він лише поповнить тарифний арсенал Трампа. І це погана ідея.
Політичний контекст та очікування
Через ці ризики багато сенаторів-демократів спочатку вагалися підтримувати законопроєкт Грема, але зрештою проголосували «за», прагнучи продемонструвати підтримку Україні. Президент України Володимир Зеленський також особисто лобіював ухвалення цього документа.
Макс Бут підтримує ідею посилення тиску на Росію, проте висловлює надію, що Палата представників під час розгляду законопроєкту у вересні внесе зміни: вилучить положення про мита та зробить інші санкції обов’язковими. Також пропонується об’єднати його із законопроєктом, який підтримує голова Комітету з фінансових послуг Палати представників Френч Гілл. Цей законопроєкт зобов’яже Міністерство фінансів США передати Україні заморожені російські активи, які перебувають під американським контролем і, за різними оцінками, становлять від 19 до понад 50 мільярдів доларів.
Автор статті підкреслює, що Конгрес не повинен ухвалювати закон із такими суттєвими недоліками, якщо їх можна легко усунути. Навіть якщо Трамп накладе вето на версію без положення про мита, оновлений закон, підтриманий двома третинами членів обох палат Конгресу, все одно набуде чинності.
Ініціатива Трампа щодо доповнення законопроєкту митами проти Ірану вже викликала занепокоєння серед частини демократів і республіканців, побоюючись надання Білому дому надто широких повноважень щодо запровадження тарифів. Попри позитивну оцінку закону в Києві, який має обмежити здатність РФ вести війну, остаточне ухвалення законопроєкту через нові суперечки та процедурні затримки може затягнутися до кінця року.
