В Росії мобілізація перетворилася на тихий, системний процес примусу, який відбувається без гучних анонсів і не створює значних політичних ризиків. Незважаючи на відсутність нових указів, мобілізація триває безперервно з 2022 року. Нова хвиля призову відбувається непомітно для більшості громадян, замість загальнонаціонального призову влада вдається до вуличних рейдів, шантажу боржників та рекордних виплат за контракти. Про це пише видання Foreign Policy.
Наслідки минулої мобілізації та уникнення ризиків
Наслідки мобілізації 2022 року в Росії були настільки масштабними, що багато спостерігачів вважали повторення такого кроку надто ризикованим для президента Володимира Путіна, навіть в умовах авторитарної держави. Саме тому напередодні минулих виборів головним питанням було те, чи не відкладе Кремль непопулярну мобілізацію до завершення голосування. Минуло понад п’ять тижнів від виборів, а нового указу про мобілізацію досі немає. Кремль протягом усього цього часу заперечував існування таких планів, здійснивши 18 таких заперечень лише за три місяці до виборів.
Володимир Путін називав чутки про мобілізацію “собачою нісенітницею” та “інформаційною атакою”, а також заявляв, що “немає жодного сценарію, який вимагав би мобілізації”. Спостерігачі часто іронічно зазначають, що інформація стає неправдивою лише після її спростування Кремлем. Показовим прикладом є випадок 2022 року, коли голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов переконував, що причин для занепокоєння немає, за два дні до оголошення мобілізації Путіним. Речник Кремля Дмитро Пєсков також виступав з аналогічними запереченнями незадовго до офіційного оголошення.
Прихована мобілізація: юридичні аспекти та нові методи
Однак, цього разу питання про новий указ може бути сформульованим хибно. Відсутність офіційного оголошення не означає, що Росія не проводить чергову хвилю мобілізації. Ті, хто очікує гучного оголошення та масового виїзду росіян з країни, можуть його не дочекатися. Причина в тому, що Кремлю не обов’язково видавати окремий указ.
По-перше, попередня мобілізація в Росії юридично досі не завершена. Верховний суд РФ у травні 2023 року визначив, що період мобілізації триває від дня її оголошення до моменту офіційного припинення указом. Однак, такого документа досі немає, а російська влада продовжує ухвалювати законодавчі рішення, спираючись на триваючу мобілізацію. Наприклад, Держдума РФ розширила категорії засуджених, які можуть проходити військову службу, ухваливши закон, що прямо стосується періоду “під час мобілізації, воєнного стану або у воєнний час”. Верховний суд РФ також використовував поняття “період мобілізації” як обтяжувальну обставину. Таким чином, з юридичного погляду, Росія перебуває у стані мобілізації від 2022 року, що усуває потребу в новому указі.
По-друге, Кремль поки що не опинився в ситуації, коли дефіцит особового складу змушує його відмовитися від перевірених методів поповнення армії. Це стосується великих фінансових виплат та ситуативного примусу замість масштабного загальнонаціонального призову.
Фінансові стимули та зростання примусових методів
Незважаючи на значні втрати російської армії в Україні (близько 30-40 тис. військових щомісяця), вербування до війська триває, хоча й стикається зі зростаючими труднощами. За оцінками Яніса Клуге, Росія уклала близько 263 тис. нових контрактів за перші дев’ять місяців 2026 року, порівняно з 292 тис. за аналогічний період 2025 року. У вересні російська армія набирала близько 1000 контрактників щодня.
Фінансові стимули для військових продовжують зростати. Середній одноразовий бонус за підписання контракту наблизився до 2 млн рублів (майже 25 тис. доларів), що приблизно на 30% більше, ніж роком раніше. У Ханти-Мансійському регіоні Сибіру одноразова виплата еквівалентна приблизно 30 середнім місячним зарплатам місцевих жителів.
Оскільки добровільний набір не компенсує втрати армії, влада дедалі активніше використовує примусові методи вербування. З червня незалежні російські медіа фіксують випадки рейдів, під час яких чоловіків затримують на вулицях або робочих місцях. Затриманих доправляють до військкоматів, де під тиском змушують укладати контракти.
Наприкінці серпня три організації, що надають юридичну допомогу, повідомили про скарги щонайменше з 17 російських регіонів. Гаряча лінія “Ідите Лесом”, яка допомагає уникати призову, у серпні отримала втричі більше звернень, ніж за той самий місяць 2025 року. Григорій Свердлін, директор організації, зазначає, що під час рейдів вербувальники обирають чоловіків з бідних і віддалених регіонів, особливо тих, хто має борги, перебуває під слідством або опинився в інших вразливих життєвих обставинах.
У Нижньому Тагілі, за повідомленнями, влада платила приватним “вербувальникам” по 400 тис. рублів за кожного доправленого чоловіка, що призвело до залучення кримінальних угруповань та корумпованих поліцейських. Примус такого типу, ймовірно, не координується з Москви, яка лише встановлює квоти на набір для кожного регіону. Перекладаючи відповідальність на губернаторів, роботодавців і приватних агентів, Кремль уникає прямої асоціації з цими зловживаннями.
Стирання меж між строковиками та контрактниками
Межа між звичайними строковиками та контрактниками, які беруть участь у бойових діях, також стирається. Росія проводить безперервний призов, кампанії тривають цілий рік, а відправлення до підрозділів відбувається щовесни та щоосені. Генштаб ЗС РФ заявив, що близько 120 тис. строковиків осіннього призову почали вирушати до своїх підрозділів 10 жовтня, і нібито жодного з них не направляють до України.
Володимир Путін неодноразово обіцяв не відправляти строковиків або резервістів воювати. Однак, лише через шість місяців після першої такої обіцянки у березні 2022 року, резервістів призвали. Так само строковиків, які тільки-но закінчили навчання, у серпні 2024 року відправили відбивати український наступ у Курській області, де багато з них загинули або потрапили в полон.
Твердження, що строковиків-підлітків або 20-річних не відправляють воювати в Україні, технічно залишається правдивим, але не відображає суті проблеми. На них регулярно чинять тиск, щоб вони підписували контракти. Ці контракти фактично стають безстроковими через указ про мобілізацію 2022 року, який досі чинний і робить звільнення зі служби практично неможливим. Підписання контракту під примусом усуває ту відмінність, на якій ґрунтується обіцянка Путіна молодим строковикам та їхнім родинам. У серпні “Идите Лесом” зафіксувала десятки звернень від строковиків та їхніх родичів, які стикалися з умовляннями, погрозами або ще гіршим поводженням.
Географія примусового набору та можливі сценарії
Основною ціллю мобілізаційних заходів у Росії залишаються ті самі групи населення, що й у 2022 році. Під час попередньої мобілізації непропорційно багато чоловіків було призвано з республік, де етнічні росіяни не становлять більшості, таких як Бурятія, Дагестан, Тува та Якутія. Економічні умови в цих регіонах — бідність, високий рівень безробіття, низькі доходи та обмежена кількість альтернатив працевлаштуванню — у поєднанні з великими одноразовими виплатами за контракт робили військову службу порівняно привабливою. Саме там після оголошення мобілізації відбувалися масштабні протести жінок проти війни, на які російська влада відповідала жорсткими репресіями.
Схожу географію має і нинішня кампанія з примусового набору. Рейди охоплюють бідні, віддалені та адміністративно маргіналізовані території, зокрема Пензу та Іжевськ. Водночас практика поширилася й на великі міста, де чоловіків призовного віку зупиняють просто на вулицях Москви.
Нинішня ситуація не означає, що формального оголошення нової мобілізації точно не буде. Якщо становище російських військ на фронті суттєво погіршиться або кількість охочих укладати контракти різко скоротиться, Путін може ухвалити відповідний указ. Однак, такий крок фактично означатиме публічне визнання провалу нинішньої системи прихованого набору. Крім того, загальнонаціональне оголошення мобілізації в РФ знову може викликати шок серед населення та спровокувати масовий виїзд росіян за кордон, як це сталося у вересні 2022 року.
Поки що Росія продовжуватиме поповнювати свою армію за нинішньою схемою: вербувальник, зацікавлений у виконанні квоти та отриманні винагороди, затримує чоловіків і силоміць саджає їх до непомітного фургона десь у занепалому місті за тисячі кілометрів від Москви.
Нагадаємо, у вересні в Росії зросла кількість скарг на масове видавання “мобілізаційних розпоряджень”. За оцінками юристів та за даними пошукових запитів, масштаби цієї практики 2026 року різко зросли, що може свідчити про підготовку інфраструктури обліку до можливого масового призову. За даними ЗМІ та західних розвідок, Кремль може готувати приховане поповнення армії на 300-400 тис. осіб через регіональний тиск, уникаючи оголошення офіційної загальнонаціональної мобілізації.
