«Орешнік» — нова зброя Кремля, яка виявилася неефективною?

Чи справді найновіша балістична ракета Росії «Орешнік» не змогла виконати головне завдання?

Світ спостерігає за розвитком подій на фронті, і кожне нове озброєння, що з’являється, викликає неабиякий інтерес. Особливу увагу привертають розробки, які позиціонуються як «нове слово» у військовій техніці. Саме до таких належить російська балістична ракета «Орешнік». Проте, останні події ставлять під сумнів її заявлену ефективність та потужність.

«Орешнік» не виконав свого головного завдання — такою є категорична думка Сергія Кузана, голови Українського центру безпеки та співпраці. За його словами, під час останнього удару ця ракета не досягла пріоритетної цілі, а заявлені Кремлем можливості не були продемонстровані на практиці. Це вже не перший випадок застосування «Орешніка», але, попри час, який мав противник для доопрацювання, ракета знову показала свою неспроможність.

Хронологія невдач: від Дніпра до Львова і далі

Сергій Кузан наголошує на хронології застосування «Орешніка», яка вказує на послідовні спроби ворога покращити її характеристики. «Перша атака була по Дніпру, потім по Львову, і зараз нібито вони мали би допрацювати недоліки і зробити його більш точнішим, більш смертоносним і так далі», — зазначає експерт. На жаль, ці надії, схоже, не справдилися. Заявлені Росією вражаючі фактори ракети, такі як потужний кумулятивний заряд і вольфрамові стержні, покликані були пробити будь-які перешкоди, включно з підземними укриттями. Проте, факти свідчать про інше:

• Руйнівна сила: Заявлена здатність до глибокого проникнення та руйнування не спрацювала.
• Точність: Ракета суттєво відхилилася від курсу, що призвело до промаху по пріоритетних цілях.

«Всього цього не сталося», — констатує Кузан, підкреслюючи, що жодна з пріоритетних цілей не була вражена.

Дві версії провалу: брак виробництва чи українські технології?

Незважаючи на те, що Росія активно просуває «Орешнік» як новітню розробку, її неефективність викликала активні дискусії навіть серед самих росіян. Голова УЦБС пропонує дві основні версії того, чому новітня ракета не спрацювала належним чином:

1. Брак на етапі збирання: Можливо, проблема криється в недоліках виробничого процесу, які не дозволили ракеті розкрити весь свій потенціал.
2. Українські технології протидії: Друга, більш цікава версія, полягає в наявності у України технологій, здатних протидіяти таким системам. Сергій Кузан припускає, що це може бути система на кшталт «РЕП-Ліма». Така система здатна втручатися в навігаційні дані супутників, що, в свою чергу, призводить до відхилення балістичної ракети від заданого курсу.

Чи справді Україна може «обдурити» російські ракети? На думку фахівця, навіть мінімальне втручання в навігаційні дані ракети на великій висоті може повністю нівелювати точність удару. «Причому достатньо лише однієї цифри в кількох сотнях саме коду, програмного коду для того, щоби вже траєкторія польоту була змінена ще високо в стратосфері. Далі вже оцей кут відхилення, він поступово збільшувався», — пояснює Кузан. І саме цим, за його словами, можна пояснити той факт, що «жодна із пріоритетних ціль ця ракета не потрапила».

Нічна атака на Київщину: коли «Орешнік» мав бути головним

В ніч на 24 травня армія РФ здійснила атаку на Білу Церкву, що на Київщині. В мережі з’явилися кадри цієї атаки, але, як згодом з’ясувалося, балістична ракета «Орешнік» не досягла своєї мети. Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив, що саме цим озброєнням Росія намагалася завдати удару.

Вартість одного пострілу: Варто зазначити, що вартість пуску такої балістичної ракети сягає до 100 мільйонів доларів. І прикро, що її використання не принесло жодного військового сенсу, окрім, можливо, спроби психологічного тиску на українців.

«Орешнік» — це лише вершина айсберга? 24 травня Росія втретє застосувала балістичну ракету середньої дальності, провівши масовану атаку на Україну, випустивши близько 600 дронів та понад 80 різних ракет. Головний удар припав на Київ. Проте, навіть у такому масштабі, «Орешнік» не продемонстрував своєї ефективності, ставши символом марних спроб ворога.

Висновки: чи варто боятися «Орешніка»?

Аналіз останніх подій свідчить про те, що новітня російська балістична ракета «Орешнік» поки що не виправдовує покладених на неї сподівань. Незважаючи на високу вартість та амбіції Кремля, її застосування не призводить до досягнення поставлених цілей. Це може свідчити як про виробничі недоліки, так і про ефективність українських систем протидії.

Для України це гарна новина. Вона означає, що навіть найсучасніші російські розробки можуть бути нейтралізовані. Це вселяє оптимізм і підкреслює важливість подальшого розвитку української оборонної промисловості та співпраці з міжнародними партнерами.

Психологічний тиск: Незважаючи на військову неефективність, Росія продовжує використовувати подібні атаки як інструмент психологічного тиску. Важливо зберігати спокій, вірити в ЗСУ та продовжувати підтримувати нашу оборону.

Слідкуйте за новинами, будьте поінформовані та вірте в перемогу!