У сучасному світі, де інформаційні війни та психологічний тиск стають не менш потужними інструментами, ніж зброя, аналіз новітніх розробок озброєнь набуває особливого значення. Росія, прагнучи продемонструвати свою військову міць, активно просуває концепцію нової ракети, яку називає «Орешник». Однак, чи є ця розробка справді «вундерваффе», чи це лише майстерний елемент пропаганди, покликаний залякувати світ? Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко в ефірі «Еспресо» пролив світло на реальну сутність російського «Орешника», і його висновки змушують замислитися.
«Орешник»: Образ надзвичайної загрози
Для російського диктатора Володимира Путіна ракета «Орешник» стала своєрідною «вундерваффе» – диво-зброєю. Навколо неї штучно створюється образ надзвичайної загрози, який націлений як на зовнішню аудиторію, так і на внутрішнього споживача російської пропаганди. Мета Кремля – викликати страх, невпевненість та демонструвати свою «перевагу» на тлі численних невдач на фронті та зростаючого економічного тиску.
«Ракета «Орешник» є передусім елементом залякування, а не зброєю, здатною кардинально впливати на перебіг бойових дій», – стверджує Олександр Коваленко. Він підкреслює, що Кремль використовує її насамперед як інструмент психологічного тиску, намагаючись домогтися бажаного ефекту за рахунок самої презентації, а не реальної руйнівної сили.
Розбираємо «Орешник» по болванках: Скільки руйнівної сили за мільйони доларів?
Головне питання, яке ставить експерт, полягає в тому, яку реальну руйнівну силу має ця ракета. Нагадаємо, що «Орешник» розроблявся як міжконтинентальна балістична ракета, яка мала б використовуватися в ядерному компоненті. Однак, за словами Коваленка, вона жодного разу не застосовувалася з ядерною бойовою частиною.
«Це ракета вартістю 80 мільйонів доларів», – зазначає аналітик. – «Її бойова частина складається з шести блоків, кожен з яких містить по шість вольфрамових болванок. Ці болванки розкриваються на атмосферній висоті і атакують об’єкт на високій швидкості».
Однак, тут криється головна проблема «Орешника»: його точність. «Розліт точності – сотні метрів, навіть кілометри», – пояснює Коваленко. Енергетичний виділення кожної з цих вольфрамових болванок при зіткненні з землею становить приблизно 30 кг у тротиловому еквіваленті.
Порівняння з іншими засобами ураження: «Орешник» – слабкий гравець
Для кращого розуміння, давайте порівняємо «Орешник» з іншими засобами ураження, які Росія регулярно використовує проти України.
- Бойова частина дрона Shahed-136: містить близько 90 кг вибухової речовини.
- Авіаційні бомби ФАБ-250 та керовані авіабомби: мають подібні показники.
«Кожен із 36 вольфрамових елементів «Орешника» забезпечує приблизно втричі менше енергетичного впливу, ніж бойова частина «шахеда» або ФАБ-250», – розкриває дані Коваленко. У підсумку, сумарне виділення енергії всіх вольфрамових елементів ракети становить близько 750-800 кг у тротиловому еквіваленті. Це еквівалентно:
- Приблизно півтора ракети «Іскандер» (ракета 9М723).
- Один сучасний Х-101, в яких зараз збільшена бойова частина.
«Плацебо для «голого короля»: Військова міць чи психологічна ілюзія?
З такими порівняльними показниками, вартість «Орешника» (80 мільйонів доларів) виглядає надзвичайно завищеною порівняно з ракетами, які коштують 1,5 мільйона доларів, але мають значно вищу руйнівну силу. Це свідчить про те, що Путін використовує «Орешник» не як ефективний військовий інструмент, а як потужний психологічний елемент залякування.
«Підкреслю, що передусім це є плацебо для «голого короля» Путіна, для його самозаспокоєння», – резюмує Олександр Коваленко. Він зазначає, що Росія, стикаючись з труднощами на фронті в Україні та посилюючим економічним тиском, вдається до нових способів ескалації, включаючи інформаційні кампанії та створення міфів навколо нових видів озброєнь.
Висновок: Реальна загроза полягає у брехні та маніпуляціях
Таким чином, російська ракета «Орешник», незважаючи на свою високу вартість та заявлений потенціал, виявляється значно менш ефективною, ніж багато інших типів озброєнь. Її головна «сила» полягає не в руйнівній потужності, а в здатності створювати образ надзвичайної загрози. Це типовий елемент російської пропаганди, спрямований на залякування противника та демонстрацію власної «військової потужності» перед світом.
Варто пам’ятати, що справжня загроза полягає не стільки в конкретних ракетах, скільки в самій ідеології агресії, брехні та маніпуляцій, яку нав’язує російський режим. Аналіз таких «вундерваффе» допомагає розвінчувати міфи та бачити реальну картину, що є ключовим для формування адекватної відповіді на російську агресію.
