Весна 2024 року принесла українцям не лише пробудження природи, а й справжній кліматичний шок. Аномальні весняні заморозки, що несподівано накрили Україну у квітні та на початку травня, завдали нищівного удару по наших родючих землях. Найбільше постраждали делікатні ранні овочі, соковиті ягоди та, звісно ж, наші улюблені фруктові дерева. Аграрії вже б’ють на сполох, говорячи про колосальні втрати та прогнозуючи можливе значне подорожчання окремих продуктів вже влітку.
“Це був справжній удар по нашому врожаю”, — ділиться своїми переживаннями Микола Стрижак, Почесний президент Асоціації фермерів України, в ексклюзивному інтерв’ю “Телегрaфу”. За його словами, ситуація в деяких регіонах є просто катастрофічною.
### Втрачений Урожай: Найбільш Уразливі Культури
На **Київщині та Черкащині** майже повністю загинула **рання полуниця**. Ці ягоди, на які так чекали українці, щоб насолодитися їхнім солодким смаком першими, тепер будуть великою рідкістю.
Справжнім ударом для виноградарів стали пошкодження **виноградників**. Хоча тепла зима сприяла ранньому пробудженню рослин, подальші морози завдали критичних ушкоджень молодим пагонам. Є ймовірність, що частину виноградних насаджень доведеться висаджувати заново, що означає втрату кількох років праці та розвитку.
Особливо постраждали **кісточкові культури**: **абрикоси, персики та частина вишні**. Ці ніжні плоди, які навесні тішать око своїм цвітінням, а влітку — соковитим смаком, не змогли пережити несподівані заморозки.
На **Кіровоградщині** фермери намагалися врятувати **тепличні кавуни**. Незважаючи на обігрів та багаторівневе укриття, навіть екстремальні заходи не допомогли. Морози до -6°C повністю знищили урожай. “Кавуни вимерзли повністю. Шкода людей: стільки праці, стільки коштів вклали — і нічого не отримали”, — з болем констатує пан Стрижак.
Щодо **малини та ожини**, ситуація поки що невизначена. Ці культури не так активно почали свій ріст, тому остаточних висновків робити зарано. Аграрії сподіваються, що ці ягоди зможуть частково компенсувати втрати.
### Що з Полуницею? Надія на Закарпаття
Ситуація з **полуницею** залишається складною. У центральних регіонах країни перші квітки ранніх сортів просто вимерзли, що призвело до втрати найціннішої частини врожаю.
“Є сподівання, що **Закарпаття** зможе зберегти свій урожай, і столиця отримає полуницю звідти”, — зазначає пан Стрижак. Він додає: “Вона буде пізнішою, її буде менше, і вона не буде такою великою, але, принаймні, голодними ми не залишимося”.
### Заморозки Не Оминули Й Зернові
Заморозки зачепили й **зернові культури**. У центральних областях постраждали посіви **озимої пшениці** іноземної селекції. На щастя, адаптовані українські сорти виявилися більш стійкими і змогли витримати похолодання.
**Кукурудза та соняшник** постраждали значно менше, але втрати все ж є. Приємно здивував своєю стійкістю **ріпак**.
### Холодний Ґрунт — Теплиці Не Рятують
Навіть у **теплицях** ситуація була нелегкою. Ґрунт настільки промерз, що на появу сходів **огірків** доводилося чекати не три-чотири дні, як зазвичай, а по два тижні. Причина в тому, що навіть при високій температурі повітря в теплиці, на глибині залягання коренів залишалося недостатньо тепла — всього 8–10°C замість необхідних 15°C.
### Прогнози Цін: Чи Варто Панікувати?
Незважаючи на значні втрати, аграрії не прогнозують критичного дефіциту фруктів та овочів. За словами Миколи Стрижака, нестачу української продукції, ймовірно, буде компенсовано **імпортом**.
Щодо прогнозів різкого стрибка цін на 30–80%, експерт вважає їх **перебільшеними**. “Ціни визначає не продавець і не обсяг врожаю, а купівельна спроможність покупця”, — наголошує він.
Пан Стрижак пояснює механізм ціноутворення простою схемою: “Ціна піднімається поступово на 10%, іноді на 20%. Щойно покупці перестають купувати товар за певною ціною — магазин знижує її до рівня, що забезпечує збут. Якщо перша полуниця зранку коштує 200 гривень і добре продається — наступного дня вона коштуватиме 220, потім 240, 260, 280. Коли купівлі зупиняються — ціна відкочується до 260 і фіксується. Саме на цьому рівні й встановлюється ринкова вартість”.
### Адаптація до Змін: Ключ до Успіху
В умовах непередбачуваного клімату, фермерам радять адаптуватися. Це означає:
* **Висаджувати кілька сортів культур одночасно**: Це допоможе мінімізувати ризики, якщо один сорт виявиться менш стійким до погодних аномалій.
* **Проводити посіви поетапно**: Це дозволить отримати врожай протягом тривалішого періоду і зменшити залежність від одного конкретного терміну посіву.
### Світові Тенденції: Картопля та Глобальні Ризики
Цікаво, що світові ф’ючерси на **картоплю** за кілька тижнів злетіли більш ніж на 700%. Причинами називають побоювання щодо глобальної продовольчої безпеки, здорожчання енергоносіїв та добрив через конфлікт на Близькому Сході.
Однак, незважаючи на ажіотаж на фінансовому ринку, у Європі наразі спостерігається надлишок картоплі. Це пов’язано з рекордними врожаями у Франції, Нідерландах, Бельгії та Німеччині. Експерти наголошують: різке зростання ф’ючерсів поки не означає миттєвого подорожчання картоплі для споживачів.
Додатковий тиск на аграрні ринки створює ризик перебоїв у постачанні через **Ормузьку протоку**, яка є важливим маршрутом для торгівлі добривами та нафтою.
### Висновки
Весняні заморозки стали серйозним випробуванням для українського агросектору. Хоча деякі культури зазнали значних втрат, загальний дефіцит продуктів не очікується. Важливо пам’ятати, що ціноутворення на продукти харчування залежить від багатьох факторів, і панікувати передчасно не варто. Аграріям же залишається адаптуватися до нових кліматичних реалій, а споживачам — сподіватися на стабільність та якісний український врожай.
