Напружені переговори на Валдаї: Кремль мовчить, але натякає на “делікатні питання”
Другий день поспіль президент Росії Володимир Путін проводить, як це називають окремі проросійські ЗМІ, “виховну бесіду” зі своїм білоруським колегою Олександром Лукашенком. Зустріч відбувається у резиденції російського лідера на Валдаї. Однак, незважаючи на тривалість переговорів, жодної офіційної інформації, фотографій чи подробиць від прессекретаріатів обох лідерів досі немає. Ця таємничість породжує численні спекуляції, а кремлівські пропагандисти вже встигли натякнути, що обговорюються “найбільш делікатні питання”.
Стратегічні консультації чи тиск Кремля?
За даними білоруського державного агентства БелТА, Лукашенко прибув на Валдай 26 червня з чіткою метою: обговорити “ключові питання білорусько-російського співробітництва, регіональну та міжнародну ситуацію”. Проте, видання The Moscow Times зазначає, що ця зустріч відбувається на тлі різкого загострення політичного та військового контексту навколо Білорусі, що робить її обговорення ще більш критичним.
Путінський тиск: вимога участі у війні та фінансові погрози
Напередодні візиту на Валдай, 25 червня, Лукашенко публічно звернувся до російського посла Бориса Гризлова з проханням “не втягувати” Білорусь у війну з Україною. Це був перший раз, коли він відкрито підтвердив, що Москва чинить тиск на Мінськ, змушуючи його до активніших бойових дій. Варто зазначити, що російське агентство ТАСС цю заяву проігнорувало.
За даними The Wall Street Journal, тиск з боку Путіна посилюється. Його вимоги до Лукашенка включають участь у війні проти України, а у разі відмови – погрози припиненням фінансової підтримки Мінська. Серед інших вимог Кремля – проведення операцій проти країн НАТО.
Лукашенко уникає прямої участі, але Білорусь під вогнем
Аналітики підкреслюють, що з 2022 року Лукашенко послідовно уникає надання Росії дозволу на використання збройних сил Білорусі в Україні та проведення масштабної мобілізації білорусів до армії РФ. Білоруські високопосадовці також помітно дистанціюються від кремлівської риторики, яка подає Україну як безпосередню загрозу для Білорусі.
Український ультиматум: ретранслятори та безпека
Ще одним гострим питанням на переговорах є ультиматум президента України Володимира Зеленського: до 26 червня демонтувати чотири ретранслятори в Гомельській і Брестській областях, які коригують російські дронові атаки на Житомирщину, Рівненщину та Волинь. Лукашенко публічно не відреагував на цей ультиматум, натомість оголосив про тривале закордонне відрядження і вирушив до Путіна.
За його відсутності, ситуацію коментували Пєсков і глава МЗС Росії Сергій Лавров, причому їхні заяви різнилися. Пєсков запевнив, що Москва не сумнівається у здатності Білорусі забезпечити свій суверенітет. Натомість Лавров згадав про союзницькі зобов’язання захищати Мінськ “усім комплексом заходів”.
24 червня Зеленський повідомив, що, за даними української розвідки, ретранслятори не працюють з 22 червня. Однак, чи були вони демонтовані, Україна поки що не знає.
Попередження України: 500 цілей і катастрофа для Мінська
Варто нагадати, що ще до ультиматуму командувач Сил безпілотних систем ЗСУ попереджав Лукашенка: українські військові вже визначили 500 пріоритетних цілей на території Білорусі. Військово-політичне керівництво України неодноразово попереджало Лукашенка, що втягування у війну обернеться катастрофою для Мінська.
Ризик ескалації: плани Росії та оцінки ЗСУ
Спроби Кремля схилити Лукашенка до участі у війні стають дедалі наполегливішими. Ще в березні Зеленський говорив про плани Росії розгорнути в Білорусі наземні станції управління дронами дальньої дії, розбудувати дороги в прикордонні та налагодити артилерійські позиції. У травні він попереджав про специфічну активність на кордоні та ризик операцій проти чернігівсько-київського напрямку або країн НАТО.
Проте, українське командування не фіксує масового переміщення техніки чи підтягнення військ безпосередньо до кордону. Для створення реальної загрози з білоруського напрямку Росії потрібно сконцентрувати там щонайменше 70 тисяч військових. Командувач Нацгвардії вважає малоймовірним швидке накопичення такого угруповання, враховуючи значні втрати Росії на інших напрямках. Водночас, головнокомандувач ЗСУ застеріг: “Можливі операції на півночі – це реально”.
Непослідовна поведінка Лукашенка: від мирних заяв до загроз
Поведінка Лукашенка цього року відзначається разючою непослідовністю. У січні він влаштував масштабну перевірку боєготовності армії. У квітні погрожував Україні та НАТО “застосувати все, що є” у разі загрози існуванню Білорусі. У травні оголошував про точкову мобілізацію та навчання ракетних військ із відпрацюванням застосування ядерної зброї.
Однак, у середині червня в інтерв’ю телеканалу “Аль-Арабія” він зненацька змінив тон – вибачився перед Зеленським і запевнив, що Білорусь не вдасться до жодних військових дій. Але саме те саме він говорив напередодні повномасштабного вторгнення 2022 року.
Конкретні дії: мобілізація у прикордонні
Показовим підтвердженням його слів стала новина, що з’явилася 24 червня: Міноборони Білорусі розпочало масові виклики військовозобов’язаних у двох прикордонних з Польщею та Литвою регіонах.
Важке становище Білорусі: тиск, попередики та власний маневр
Факт продовження переговорів Путіна і Лукашенка другий день поспіль на Валдаї розглядається як демонстрація інтенсивного політичного контакту між Москвою та Мінськом. Білорусь одночасно перебуває під тиском Росії, реагує на українські попередження та намагається зберегти маневр між союзницькими зобов’язаннями та власними ризиками втягування у війну.
Наслідки для Лукашенка: крах режиму та опозиційний прогноз
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що пряме залучення білоруських солдатів до війни на боці Кремля може закінчитися крахом для самого Олександра Лукашенка. За її словами, армія Білорусі не має бажання воювати проти ЗСУ і у разі наказу про наступ масово дезертуватиме, здаватиметься в полон або підніме бунт. Режим Лукашенка може втратити все, якщо зважиться на відкриту агресію проти України.
Важливо для пошуку:
* Переговори Путіна і Лукашенка
* Валдай зустріч
* Війна в Україні
* Російський тиск на Білорусь
* Участь Білорусі у війні
* Ретранслятори в Гомельській області
* Українські попередження Лукашенку
* Світлана Тихановська
* Загроза для режиму Лукашенка
* Політика Білорусі
* Безпека України
* Міжнародна ситуація
* Союзницькі зобов’язання
* Військова співпраця Росії та Білорусі
