Наближаються вирішальні дні у переговорах між Сполученими Штатами та Іраном. Очікується, що новий раунд прямих переговорів віч-на-віч відбудеться найближчими днями, до завершення терміну перемир’я 21 квітня. Згідно з повідомленням Axios, яке посилається на неназваних американських чиновників, сторони досягли значного прогресу на шляху до рамкової угоди про припинення війни.
Посередники та ключові гравці
Для подолання розбіжностей, що залишаються, та досягнення угоди, до процесу залучені посередники з Пакистану, Єгипту та Туреччини. Зокрема, пакистанська делегація на чолі з начальником армії фельдмаршалом Асімом Муніром прибула до Тегерана для переговорів з іранськими офіційними особами.
З американського боку, переговорна команда президента США Дональда Трампа, до якої входять віцепрезидент Венс, посол Білого дому Стів Віткофф та старший радник Джаред Кушнер, у вівторок продовжувала телефонні переговори та обмін пропозиціями з іранською стороною та посередниками. “Вони провели телефонні та неофіційні переговори з усіма країнами та наближаються до угоди”, – повідомив один з американських чиновників.
Шлях до угоди та виклики
Другий американський чиновник підтвердив досягнення прогресу у вівторок. “Ми хочемо укласти угоду. І частина їхнього уряду хоче укласти угоду. Тепер завдання полягає в тому, щоб весь уряд там погодився на угоду”, – додав третій американський чиновник.
Якщо буде досягнуто рамкової угоди, припинення вогню має бути продовжене для обговорення деталей всеосяжної угоди. “Деталі складні — ви не можете вирішити це за два дні”, – зазначив американський чиновник. США офіційно ще не погодилися на продовження припинення вогню, але переговори тривають.
Економічний тиск на Іран
Американські чиновники наголошують, що військово-морська блокада, запроваджена Трампом, яка обмежує експорт нафти з Ірану, та поглиблення економічної кризи в країні, посилюють тиск на Тегеран для досягнення угоди. “В Ірану немає грошей. Вони банкрути. Ми це знаємо. І вони знають, що ми це знаємо”, – заявив один з чиновників.
Іран, який експортує близько 1,5 мільйона барелів нафти на день, отримуючи близько 140 мільйонів доларів доходу, може втратити ці надходження “за одну ніч” через блокаду. Острів Харг, де видобувається близько 90% іранської нафти, розташований далеко від Ормузької протоки і може бути практично паралізований у разі її блокування.
Адміністрація стверджує, що у випадку, якщо Іран не зможе експортувати нафту та вичерпає місця для зберігання, йому доведеться припинити видобуток, що може призвести до закриття свердловин та довгострокової економічної шкоди. Це матиме серйозні наслідки для іранської економіки, значно гірші, ніж ситуація у Венесуелі за часів Мадуро.
Наслідки війни та санкцій
Економіка Ірану вже перебувала під сильним тиском через санкційну кампанію “максимального тиску” з боку Трампа, що призвело до високого рівня безробіття, дефіциту бензину та зростання цін на продукти харчування. Війна загострила кризу: авіаудари США та Ізраїлю призвели до зупинки двох найбільших сталеливарних заводів Ірану та паралізували нафтохімічну промисловість.
Банк Sepah, державна фінансова установа, яка виплачує зарплати військовим та членам Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), також зазнає частих кібератак. Відключення інтернету в Ірані, яке триває вже 47-й день, коштує економіці додаткових 50 мільйонів доларів щодня.
Нагадаємо, раніше президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що його країна прагне до діалогу, а не до війни, і будь-які спроби США змусити Тегеран здатися “приречені на провал”.
