
В останні часи з Москви лунають погрози “відплатою” Великій Британії, яка надає Україні безпілотники для ударів по території Російської Федерації. Президент РФ Володимир Путін неодноразово висловлював погрози на адресу Великої Британії та інших країн-членів НАТО у зв’язку з їхньою підтримкою України. Однак, британське видання The Independent, аналізуючи мету цих заяв, припускає, що Москва навряд чи готова перейти від агресивної риторики до прямого військового удару по британській території.
Привід для погроз та аналіз експертів
Нова хвиля заяв Кремля була спровокована повідомленнями про використання Україною безпілотників британського виробництва для атак глибоко на території Росії. Москва, як це традиційно буває, заявила про можливість “відплати” країнам, які допомагають Києву.
Однак, заступниця керівника напряму зовнішньої політики аналітичного центру New Eurasia Strategies Centre, Катя Глод, закликає розрізняти російські погрози та реальну готовність Кремля до конфлікту з НАТО.
Погрози Путіна варто сприймати серйозно, але не як ймовірність реального, кінетичного удару по Британії.
— Катя Глод
За словами Глод, Велика Британія давно перебуває в полі зору Росії як один з основних майданчиків для операцій, спрямованих на досягнення широкого міжнародного резонансу. Серед найвідоміших прикладів вона згадує:
- Убивство колишнього офіцера ФСБ Олександра Литвиненка у 2006 році.
- Отруєння Сергія Скрипаля нервово-паралітичною речовиною “Новачок” у Солсбері.
- Підпал комерційного об’єкта в Лейтоні у 2024 році, до якого, за даними британських слідчих, були причетні завербовані Росією посередники.
- Активність російського розвідувального судна “Янтар” поблизу британської підводної інфраструктури.
Ризики прямої конфронтації
Водночас, прямий напад на Велику Британію став би для Кремля принципово новим рівнем конфронтації. Глод вважає, що Москва усвідомлює ризики такого кроку, адже це може спровокувати колективну відповідь з боку НАТО.
Ніхто насправді не знає, якою буде відповідь НАТО на російський напад на Британію, і Путін не хоче це з’ясовувати. Він знає, що в Росії немає можливостей для такої відповіді.
— Катя Глод
Саме тому, на думку експертки, Кремль значно більше покладатиметься на так звані гібридні атаки. До них належать:
- Кібероперації.
- Розвідувальна діяльність.
- Вербування осіб на території Британії.
- Переслідування дипломатів.
- Провокації поблизу британського повітряного простору та територіальних вод.
“Усе це триватиме або навіть посилюватиметься”, — прогнозує вона.
Суперечлива мета російських погроз
Аналітикиня зазначає, що російські погрози мають суперечливу мету. Кремль прагне залякати західні держави та переконати їх скоротити військову допомогу Україні. Водночас, він не хоче перетинати межу, за якою може розпочатися прямий конфлікт із НАТО.
Путін і раніше погрожував застосуванням ядерної зброї і просто не виконав цих погроз. А суть стримування в тому, що якщо погрози не виконуються, їхня дія вичерпується.
— Катя Глод
На її думку, чотири роки відсутності прямих військових атак Росії на країни НАТО поступово зменшують довіру до подібних заяв Кремля.
Оцінка обороноздатності та прогнози
Попри низьку ймовірність прямого нападу, російські погрози змушують Лондон оцінювати власну здатність протистояти можливій ракетній атаці. Росія дійсно має можливість запускати ракети, зокрема з території Білорусі. Однак, Велика Британія не має американських комплексів Patriot, які використовує низка європейських союзників і які вважаються одними з найефективніших систем для перехоплення балістичних і крилатих ракет.
Попри це, Глод наголошує, що Москва навряд чи наважиться на прямий удар.
Росія не хоче вступати в активну війну з Британією, бо знає, що колективна відповідь НАТО буде значно жорсткішою.
— Катя Глод
Нагадаємо, Росія звинуватила Велику Британію у “навмисному сприянні ескалації” війни в Україні через постачання дронів, якими Київ атакує країну-агресорку, та погрожує їй “розплатою”.
