Напруга в Польщі: що сталося біля Конституційного Трибуналу?
Останніми днями Польща опинилася у вихорі конституційної кризи. Події, що розгорнулися навколо будівлі Конституційного Трибуналу (КТ), свідчать про глибоке політичне протистояння та боротьбу за контроль над ключовими державними інституціями. Ситуація загострилася в п’ятницю, 30 жовтня, коли президент Кароль Навроцький, лідер партії “Право і справедливість” (ПіС) Ярослав Качинський, терміново повернувся до країни.
Зміна керівництва та несподіваний поворот
Близько 18:00 на офіційному сайті КТ з’явилося повідомлення про відсторонення від посад голови Богдана Свєнчковського та віцеголови Бартоломея Соханського. На їх місце, начебто за принципом найбільшого стажу, була призначена суддя Анна Корвін-Пьотровська. Проте, майже одразу, на сторінці суду у соціальній мережі Х з’явилося повідомлення про “незаконне захоплення вебсайту КБ” та спробу “державного перевороту”.
Протести, силовий прорив та президентська реакція
Ця подія спровокувала бурхливу реакцію. Біля будівлі КТ зібралися протестувальники, які намагалися силою потрапити до приміщення. Один із чоловіків, представившись слюсарем, перерізав болгаркою ланцюг на воротах, після чого натовп виламав огорожу. Деякі учасники протесту перелазили через паркан, кидаючи стільці та пляшки в поліцейських. Вже пізно вночі до будівлі прибув президент Навроцький, який також намагався потрапити всередину, зіткнувшись із суддею Анною Корвін-Пьотровською. Вранці наступного дня, 31 жовтня, президент Навроцький скликав екстрені парламентські консультації, заявивши про “порушення конституційного ладу”.
Історія конфлікту: шлях до загострення
Протистояння навколо Конституційного Трибуналу триває ще з 2015 року. На початку 2026 року КТ мав лише 9 із 15 необхідних суддів, що створювало проблеми для його повноцінної роботи. У березні Сейм обрав 6 нових суддів для заповнення вакансій. Однак, президент Навроцький прийняв присягу лише у двох із них, ставлячи під сумнів законність обрання інших чотирьох.
Навроцький наполягав, що для розгляду справ Конституційним Трибуналом необхідна мінімальна кількість у 11 суддів. Четверо суддів, яких президент не допустив до присяги, склали її у Сеймі. Президентська адміністрація вважає цю процедуру незаконною, а Богдан Свєнчковський відмовлявся допускати цих суддів до роботи.
Венеційська комісія та “відновлення верховенства права”
У середині жовтня Венеційська комісія дійшла висновку, що за певних умов судді можуть складати присягу без фізичної присутності президента. Це рішення стало підставою для урядової коаліції, яка прийшла до влади з обіцянками судової реформи, розпочати процес, який прем’єр-міністр Дональд Туск назвав “відновленням верховенства права”.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський зазначив, що Конституційний Трибунал “був політизований популістським урядом, який втратив владу на виборах 2023 року”. Йдеться про партію “Право і справедливість” (ПіС), яка протягом 2015-2023 років, перебуваючи при владі, фактично контролювала КТ, змінювала правила його роботи, не виконувала частину рішень самого Трибуналу та призначала “своїх” суддів.
Двовладдя в Конституційному Трибуналі
Через порушення принципу верховенства права та підрив незалежності судової системи, Європейський Союз навіть заморозив значну частину фінансування для Польщі. Таким чином, у польському Конституційному Трибуналі фактично утворилося двовладдя.
Судді Конституційного Трибуналу обіймають посади протягом 9 років. Колишній голова Богдан Свєнчковський та судді, які орієнтуються на нього, були призначені за часів правління ПіС. Ця група не допускала до роботи новопризначених цього року суддів, обраних Сеймом, де більшість має коаліція Туска.
Оголошення Корвін-Пьотровської та заклик до порядку
У п’ятницю, 30 жовтня, Анна Корвін-Пьотровська, як суддя з найбільшим стажем, очолила КТ, взявши на себе керівництво його роботою. Вона викликала поліцію, повідомивши про можливу загрозу життю та здоров’ю суддів і працівників КТ, а також про ризик порушення громадського порядку.
Демократична держава в сучасній Європі не може функціонувати без конституційного суду.
— Анна Корвін-Пьотровська
Вона також зазначила, що КТ розглядає справи, які тягнуться ще з 2013 року. Крім того, через відсутність необхідного рішення загальних зборів, КТ не зміг ухвалити власний бюджет на 2027 рік.
Паралелі з іншими політичними конфліктами
Ця ситуація вписується в загальне політичне протистояння між президентом та урядом. Як приклад, президент Навроцький офіційно не призначає багатьох польських послів, зокрема в США та Україні. Проте, суперечки щодо призначення послів ніколи не доходили до такого силового інституційного протистояння, як це сталося 30 жовтня.
Представники ПіС та проросійські сили
Під будівлю Конституційного Трибуналу у Варшаві прибули Ярослав Качинський, колишній прем’єр-міністр Матеуш Моравецький (якого Качинський виключив з ПіС, і який згодом створив власну партію “Розвиток плюс”), колишній міністр оборони, депутат Сейму від ПіС Антоній Мацеревич та інші представники “Права і справедливості”.
Особливу увагу привернула участь у цьому політичному “силовому протесті” Гжегожа Брауна, євродепутата та лідера проросійської “Конфедерації корони польської”. Раніше Навроцький допускав участь “Конфедерації корони польської” у правому “сенатському пакті”. Незважаючи на численні журналістські розслідування, які доводять зв’язок оточення Брауна з Росією, Навроцький та ПіС не приховують солідаризації з відверто проросійськими силами в Польщі.
Виборча боротьба та майбутнє
Боротьба за Конституційний Трибунал відбувається в рамках ширшого передвиборчого протистояння. У всіх країнах конституційні суди відіграють ключову роль у перевірці відповідності законів конституції. Саме КТ може стати центральною інституцією, якщо після парламентських виборів восени 2027 року певні політичні сили спробують оскаржити їхні результати.
Міністр юстиції та генеральний прокурор Вальдемар Журек заявив, що прокуратура розслідує поведінку Кароля Навроцького під час нічного штурму будівлі КТ. На даний момент судді продовжують перебувати всередині, а правоохоронці забезпечують порядок ззовні.
Однак, навіть після парламентських консультацій, скликаних Навроцьким, подолати кризу буде складно. “У Навроцького та ПіС Качинського є лише ресурс вулиці та протестів”, — зазначають експерти. “Навряд чи ще один силовий штурм будівлі КБ додасть їхнім політсилам, які відкрито солідаризуються з польськими антиєвропейськими та проросійськими партіями, електоральних балів”.
Таким чином, можна очікувати подальшого поглиблення політичної кризи та скандалів у стінах польського Сейму.
