Відносини між Україною та Польщею, двома історично близькими державами, останнім часом опинилися в епіцентрі несподіваної та, як висловився відомий журналіст Віталій Портников, “сюрреалістичної” кризи. На перший погляд, банальна дипломатична суперечка переросла в щось значно складніше, коли в центрі подій опинилися орден “Білого Орла” та особисто президент України Володимир Зеленський. Давайте розберемося, що ж насправді відбувається між Києвом та Варшавою та які глибинні причини криються за цим конфліктом.
Неочікуване Загострення: Від Політики до Особистого Шантажу
Конфлікт розпочався з присвоєння одного з підрозділів Збройних Сил України почесного найменування на честь героїв Української Повстанської Армії (УПА). Така ініціатива, яка, без сумніву, має глибоке історичне коріння для українців, викликала різку реакцію в Польщі. Однак, як зазначає Віталій Портников, справа далеко не обмежується лише цим фактом.
“Загострення українсько-польських взаємин налякало мене своєю сюрреалістичністю”, – пише Портников у своєму Facebook. Він пояснює, що ситуація вийшла за межі класичної політики, коли офіційні особи Польщі почали вимагати позбавлення президента Володимира Зеленського ордена “Білого Орла”.
Дипломатична Реакція чи Політичний Сигнал?
Віталій Портников висловлює думку, що офіційна реакція Варшави на певні історичні оцінки з боку України є цілком легітимною. “Дипломатичне відомство будь-якої країни має повне право на політичні оцінки дій країни-партнера, які мають відношення до трактування цією країною історичної пам’яті”, – наголошує він.
Журналіст додає, що Україна, безумовно, повинна брати такі зауваження до відома, але не зобов’язана слідувати їм беззаперечно. Він називає подібну поведінку Польщі “буденним політичним сигналом”: “у нас минуле сприймають не так, як у вас”.
Більше того, Портников висловлює побажання, щоб українське Міністерство закордонних справ реагувало аналогічно, коли в інших країнах об’єкти чи військові частини називають іменами осіб або формувань, які можуть бути причетними до вбивств українців, антиукраїнської пропаганди тощо. Це підкреслює важливість усвідомлення кожною країною того, що світ може мати кардинально інше бачення історичної пам’яті та цінності певних особистостей чи формування.
“Сюрреалізм” та Орден “Білого Орла”: Чому Шантаж Неприйнятний
Справжній сюрреалізм, на думку журналіста, починається саме з дій чинного президента Польщі Кароля Навроцького, який вимагає позбавити Володимира Зеленського ордена “Білого Орла”. Портников наголошує на ключовій відмінності: цей орден є не індивідуальною нагородою для конкретної особи. Попередній президент Польщі Анджей Дуда нагородив ним усіх українців в особі президента.
“Позбавлення ордена вдарить по престижу самої Польщі та нагороди, а не по Зеленському”, – переконаний журналіст. Він вважає, що така вимога є проявом “історичної хвороби польської політики – мегаломанії та нездатності вчасно зупинитися й реалістично оцінити власну значущість”.
Історична Пам’ять: Хто Визначає?
Портников підкреслює, що Україну та Польщу об’єднує не орден, а усвідомлення спільної небезпеки з боку Росії. Історичний досвід Речі Посполитої, на жаль, демонструє, що брак цього усвідомлення призводить до потрапляння під владу Москви.
“Пора вже нарешті обʼєднатися. У нас ще буде можливість подискутувати про складне минуле польського та українського народів, якщо Польща й Україна збережуться на політичній мапі майбутнього світу. Але навіть тоді ми маємо сказати одне одному просту річ: не українці будуть визначати історичну пам’ять поляків і не поляки будуть визначати історичну пам’ять українців”, – закликає журналіст.
Він також застерігає частину польських політиків, які, здається, не розуміють: якщо Україна програє, Польща також не виживе, і жодна зовнішня допомога, навіть від США, не зможе її врятувати.
Офіційна Позиція та Заклики до Розсудливості
Нагадаємо, що інформація про можливість позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена “Білого Орла” надійшла з адміністрації президента Польщі. Причиною було названо присвоєння одному з підрозділів ЗСУ почесного звання “Героїв УПА”, що викликало значне обурення в польському суспільстві. Керівник Управління міжнародної політики Марцін Пшидач зазначив, що таке рішення Києва є неприйнятним для Варшави, і подальший розвиток подій залежить виключно від української сторони.
Варшава також наголошує на загостренні двосторонніх відносин, хоча прем’єр-міністр Дональд Туск закликав Київ цінувати стратегічне партнерство. Попри це, польський уряд запевнив, що не блокуватиме вступ України до ЄС, але ця підтримка базуватиметься на чітких європейських правилах для забезпечення безпеки самої Польщі.
Висновок: Спільний Шлях крізь Історичні Перешкоди
Ситуація між Україною та Польщею є яскравим прикладом того, як історичні пам’ять та національні наративи можуть стати каменем спотикання у відносинах між близькими народами. Однак, як наголошує Віталій Портников, в умовах російської агресії, стратегічне партнерство та взаєморозуміння є життєво необхідними. Намагання шантажувати та висувати ультиматуми, особливо щодо символічних нагород, лише шкодять цим відносинам.
Україна та Польща мають знайти спільну мову, щоб разом протистояти зовнішній загрозі. Дискусії про складне минуле, безумовно, будуть, але вони мають відбуватися на рівні взаємної поваги та усвідомлення спільної відповідальності за майбутнє. Лише тоді, коли обидві країни збережуться на політичній мапі, вони зможуть об’єктивно оцінити свою історію та побудувати міцне, партнерське майбутнє.
