Українська протиповітряна оборона (ППО) стикається з новими викликами через модернізацію ударних безпілотників Росією. Анатолій Храпчинський, офіцер Повітряних сил у резерві та директор з розвитку оборонного підприємства, розповів про масштабування виробництва реактивних дронів, зміну тактики польотів та шляхи ефективної протидії ворожим БпЛА.
Російська Еволюція Ударних Дронів: Від Економії до Масовості
Росія активно працює над тим, щоб зробити свої ударні безпілотники дешевшими, швидшими та придатними для масового виробництва. Цей пошук оптимальних рішень триває вже тривалий час, адже попередні методи повітряних атак, як-от використання крилатих ракет Х-101 та “Калібр”, а також підняття в повітря стратегічної авіації, виявилися дороговартісними та обмеженими в ресурсах.
“Згадаємо, які були масовані обстріли із застосуванням стратегічної авіації, коли застосовувалися крилаті ракети з повітряного або морського базування. Тоді ворог прагнув збільшити якомога більше засобів ураження, які працювали по всій території України. Треба казати про те, що використання крилатих ракет Х-101, „Калібр“ — це дороговартісне задоволення для Російської Федерації, плюс підняття стратегічної авіації, яка в обмеженому ресурсі. Відповідно, ворог тривалий час шукав рішення, як йому здешевити засіб повітряного нападу. Зробити його масовим і запускати не з якогось додаткового ресурсу, а, умовно, із землі. Власне, поява перших «Шахедів» була спрямована на те, щоб навантажувати нашу протиповітряну оборону. Після того, коли спочатку мобільні вогневі групи з гарматами, потім дрони-перехоплювачі почали ефективно працювати проти такої загрози, ворог шукав подальше рішення”,
— пояснює Храпчинський.
Модернізація “Шахедів”: “Герань-3”, “Герань-4” та “Герань-5”
Завдяки технологіям та компонентам, отриманим від Ірану та Китаю, Росія розробляє нові модифікації ударних дронів. Спочатку з’явилася “Герань-3”, модернізована версія “Герань-2” з поршневим двигуном, яка була переобладнана під реактивний. Хоча вона не досягає таких високих швидкостей, як наступні моделі, вона стала кроком до подальшої інтеграції.
Наступним кроком стала “Герань-4” – дрон з посиленим планером, готовий до серійного виробництва та оснащений реактивною тягою. Важливою особливістю є уніфікація начинки всіх цих дронів: зв’язку, навігації, камер, Mesh- та LTE-зв’язку. Це дозволяє їм працювати в єдиному механізмі, відрізняючись лише швидкістю та реакцією. “Герань-5” є прямою копією іранського дрону “Карар”.
“І за допомогою Китаю, за допомогою Ірану з’явився спочатку „Герань-3“. Це дрон, який модернізований з „Герань-2“, з ДВЗ під реактивний двигун. Він не має таких великих швидкостей, як, наприклад, наступний „Герань- 4“ або „Шахед“, тому що він передбачався під ДВЗ. Тому Росія зробила наступну ітеграцію з Іраном і Китаєм — це «Герань-4». Це повністю посилений планер, готовий до серійного виробництва, який використовує реактивну тягу. Тут, знову-таки, треба повернутися до головного розуміння, що вся начинка цих «Шахедів», тобто це зв’язок, навігація, камери, Mesh-зв’язок, LTE-зв’язок — все це уніфіковано. Тобто воно ставиться в будь-які «Шахеди», працює в єдиному механізмі, за винятком швидкості і прийняття реакцій. Тому, відповідно, якщо казати про «Герань-4», це вже адаптований для масштабованого виробництва засіб ураження. Ще і «Герань-5» — це копія іранського дрону «Карар»”,
— пояснює Храпчинський.
Масштабування Виробництва та Виснаження Ресурсів ППО
Основна мета Росії – це масштабування виробництва цих дронів. Збільшення їх кількості означає, що вони стають основним засобом озброєння, оскільки вони відносно дешеві у виробництві. Однак, для перехоплення цих дешевих засобів Україна змушена застосовувати дороговартісні ракети класу “повітря-повітря” або “поверхня-повітря”, що призводить до виснаження ресурсів.
“Відповідно, треба зрозуміти, що ворог прагне йти в напрямку масштабування. Те, що по кількості ми зараз бачимо, те, що вони виготовляють, значить, почалося виробництво активно цих засобів ураження. І основна ставка зараз у них буде саме на такі засоби озброєння, тому що вони дешеві за своїми характеристиками. А ми вимушені перехоплювати ці дешеві засоби. Знову-таки, як і при першому застосуванні «Шахедів» на ДВЗ, ми вимушені застосовувати дороговартісні ракети класу «повітря-повітря» або «поверхня-повітря». Що виснажує наші ресурси”,
— наголошує експерт.
Росія адаптувалася до пошуку дешевших рішень протягом останніх двох з половиною років. Хоча Україна може перехоплювати дрони, використовуючи авіацію та наземні системи ППО, це є дорогим задоволенням, враховуючи обмеженість ресурсів, які надаються західними партнерами. Тому, на думку Храпчинського, Україна має шукати власні рішення, а поява дронів на реактивній тязі – це лише частина вирішення проблеми.
Потреба в Інноваціях: Детекція, Наведення та Автоматизація
Для ефективної протидії російським дронам Україні необхідно розвивати не тільки засоби перехоплення, а й системи виявлення та автоматизованого наведення. Якісна детекція та системи наведення є критично важливими.
“Тому тут для того, щоб зрозуміти загальну всю проблему, треба розуміти, що Росія до цього йшла понад два роки з половиною. Ми з вами неодноразово це в ефірах обговорювали, я пояснюю, що ворог буде шукати дешеві рішення. Те, що ми не були готові, це неправильно сказати, ми можемо зараз перехоплювати. Так, ми задіюємо авіацію, ми задіюємо наземні системи протиповітряної оборони, але це дороговартісне задоволення, тому що ми обмежені в ресурсах, які нам надають західні партнери. Тому треба шукати своє власне рішення. І, знову-таки, не треба чекати, що зараз оприлюднили, що з’явилися дрони на реактивній тязі. Це лише 30% вирішення проблеми”,
— зазначає експерт.
Переведення процесу знищення ворожих цілей в автоматичний режим є ключовим. Коли оператор командного пункту ідентифікує ворожу ціль, система має автоматично запускати відповідний засіб ураження. Це зумовлено тим, що використання пілотів для боротьби з дронами, що летять зі швидкістю понад 600 кілометрів на годину, є неефективним.
“Тому що потрібна ще якісна детекція, потрібно, щоб на цьому дроні була якісна система наведення. І взагалі потрібно переводити це в автоматизацію. Щоб вона працювала, коли, умовно, оператор командного пункту відмічає, що це ворожа ціль. Запускає відповідний засіб ураження, і він в автоматичному режимі знищує. Тому що використання пілотів на реактивних швидкостях, коли там понад 600 кілометрів на годину, це малоефективно”,
— пояснює Храпчинський.
Вразливі Місця Російського Виробництва та Комплексна Протидія
Російська система виробництва ударних дронів є розгалуженою, проте має слабкі місця, на які Україна може впливати. Хоча корпуси можуть вироблятися на підприємствах, таких як “Алабуга”, завдяки закупівленим верстатам, значна частина радіоелектроніки походить з Білорусі.
“Безумовно, ворог розкидав мережу по всій території Російської Федерації, але одночасно треба не забувати, що дрони китайські. Так, корпуси може робити „Алабуга“, тому що там вони насправді закупили певні види станків, які дозволяють, умовно, склеювати або друкувати чисто ці корпуси. Додатково треба не забувати, що велика кількість радіоелектроніки випускається в Білорусі. Тому тут я би казав про те, що це розлога система, але є слабкі вузькі місця, на які ми можемо вплинути і в подальшому зірвати можливість виготовлення достатньої кількості таких «Шахедів»”,
— зазначає експерт.
Протидія російським дронам не повинна обмежуватися лише перехопленням у повітрі. Удари по пускових майданчиках також є ефективним методом.
“Водночас, знов-таки, треба казати про те, що протидія „Шахедам“ — це не лише захист у повітряному просторі, а це і удари по пускових майданчиках. Нещодавно був знищений один із пускових майданчиків. Суттєво пошкоджені і, відповідно, були певні втрати”,
— розповів Храпчинський.
Зміна Тактики Польотів: Скорочення Маршрутів та Часу Реакції
Однією з ключових змін у тактиці російських дронів є скорочення маршрутів польоту. Якщо раніше “Шахеди” могли довго кружляти та змінювати напрямки, щоб заплутати системи ППО, то зараз ворог обирає найкоротші траєкторії.
“Давайте згадаємо, як літали „Шахеди“ на ДВЗ, які кружляли, накручували різноманітні маршрути, йшли різними маршрутами для того, щоб заплутати або обійти наші засоби протиповітряної оборони. А зараз ми кажемо про те, що вони літають по найкоротшому маршруту, умовно 20 хвилин, що дозволяє скоротити час реакції для нас. І, відповідно, треба казати про те, що наявна кількість засобів радіолокації не дозволяє нам якісно виявити і супроводити такі повітряні цілі. Тому я постійно наголошую про збільшення засобів тактичного рівня. Які би дозволили нам виявляти, незалежно від висоти і швидкості прольоту, будь-яку повітряну ціль на всьому етапі її прольоту до цього 20-хвилинного. І, відповідно, треба казати про те, що ворог активно використовує саме прорив проти повітряної оборони за рахунок скорочення часу реакції нашого”,
— сказав він.
Скорочення часу польоту до 20 хвилин значно ускладнює виявлення та супроводження таких цілей наявними засобами радіолокації. Експерт наголошує на необхідності збільшення кількості засобів тактичного рівня, які дозволять виявляти повітряні цілі незалежно від їхньої висоти та швидкості.
Нові реактивні безпілотники не замінять, а доповнюватимуть звичайні “Шахеди” під час комбінованих атак. Росія продовжує використовувати психологічний терор, запускаючи реактивні дрони невеликими групами для створення безперервної повітряної тривоги та виснаження населення.
“Давайте почнемо з того, що шильдик, на якому написали, що це виготовлення серпня, це не означає, що воно виготовлене серпня. На жаль, Російська Федерація працює не лише, умовно, дуже активно застосовує інструменти впливу, підміну якихось даних для того, щоб впливати психологічно. Водночас треба казати, що в будь-якому випадку те, що ворог зараз активно масштабує свої виробничі потужності. Працює безпосередньо з конвеєра на лінію боєзіткнення, це означає, що всі дрони з конвеєра виходять і відразу ж ідуть на лінію боєзіткнення. Можуть щось накопичуватися. Тим паче ми бачили: тривалий час було менше застосування ударних безпілотників, а потім водночас почалося активне застосування і безпосередньо по Київщині. Тобто з метою призвести до психологічного тиску, до гуманітарної катастрофи. Відповідно, це тактика війни Російської Федерації. Те, що вони тільки виготовили і застосували, і, знову-таки, повторюсь, ворог адаптував свої можливості для того, щоб тиснути на нас своїми засобами враження. Наша головна задача — це протидіяти цьому”,
— наголосив експерт.
