Заворушення та сутички з поліцією у Франції досягли нового рівня. Масові протести, що охопили понад сотню міст країни, супроводжуються підпалами, погромами та нападами на громадські будівлі. У багатьох населених пунктах, включно зі столицею, учасники демонстрацій вдалися до насильства.
Хроніка подій
Масштабні протести, що розпочалися у Франції, переросли в заворушення в суботу, 17 жовтня. У Парижі, Ліоні, Марселі та Ліможі спалахнули сутички між протестувальниками та поліцією. Учасники заворушень підпалювали автомобілі, громили магазини та атакували адміністративні будівлі.
За інформацією Міністерства внутрішніх справ Франції, участь у протестах взяли близько 550 тисяч осіб. Профспілка CGT оцінює кількість демонстрантів у 800 тисяч. Хоча більшість акцій проходили мирно, у низці міст ситуація загострилася.
Епіцентри заворушень
Париж
У столиці Франції протестувальники підпалювали автомобілі, розбивали вітрини магазинів та здійснювали грабежі. Поліція була змушена застосувати сльозогінний газ та водомети для розгону агресивних груп демонстрантів.
Лімож
У цьому місті сталося загоряння будівлі міської мерії. Інцидент викликав значний резонанс та став одним із найсерйозніших проявів насильства.
Ліон
У Ліоні учасники заворушень вчинили погром та підпалили приміщення туристичного офісу, розташованого на площі Белькур. Це призвело до значних матеріальних збитків.
Марсель
Протестувальники увірвалися до будівлі мерії Марселя, пошкодивши майно та залишивши написи на стінах. Це свідчить про глибоке невдоволення громадян.
Наслідки та реакція
За останніми даними, поліція провела близько 400 затримань. Повідомляється також про постраждалих як серед демонстрантів, так і серед правоохоронців. Точна кількість жертв та поранених наразі уточнюється.
Президент Франції Еммануель Макрон засудив насильство, що супроводжує протести. Він наголосив, що особи, причетні до підпалів, погромів та нападів на громадські установи, мають бути притягнуті до відповідальності.
Винні у підпалах, погромах і нападах на громадські установи мають понести покарання.
— Еммануель Макрон, Президент Франції
Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню також висловив різку критику щодо заворушень, назвавши їх неприпустимими.
Причини невдоволення
Основною причиною масових протестів стало зростання вартості життя, висока інфляція та погіршення якості державних послуг, зокрема у сфері освіти. До протестів долучилися представники різних соціальних груп: студенти, профспілки, працівники різних галузей та учасники руху «жовтих жилетів».
