Невже Путін націлився на НАТО? Румунія, країни Балтії та Балтійське море – чи применшують союзники ризик поширення війни?

Напруга зростає. Європейські розвідки б’ють на сполох, попереджаючи про можливий напад Росії на НАТО протягом року. Це може бути спробою виправдати неминучу примусову мобілізацію, без якої Путіну вже не обійтися. Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував на підготовці Росії до додаткової мобілізації, яка може охопити десятки тисяч нових солдатів. Головна мета – компенсувати колосальні втрати російської армії на фронті.

Ще у квітні український президент припускав, що обмеження доступу до соцмереж у Росії пов’язане з бажанням уникнути бунтів, зокрема, через проведення загальної мобілізації. Це могло б стати передумовою для нового великого наступу, як на Україну, так і на країни Балтії. Проте, на той час, міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна розкритикував ці заяви, назвавши їх такими, що не відповідають оцінкам загроз та розвідданим країни. А очільник парламентського комітету у закордонних справах Естонії Марко Міхкельсон навіть звинуватив українське керівництво у поширенні російських наративів.

Але чи то за місяць, чи трохи більше, оцінки європейських розвідок кардинально змінилися. The Wall Street Journal, посилаючись на очільницю дипломатії ЄС Каю Каллас та представників європейських розвідувальних і військових відомств, наголошує: Путіну необхідне виправдання для обов’язкової мобілізації, без якої його режим не виживе. Це може призвести до зміни лінійності війни. Росія може атакувати країни Балтії, острови Готланд та Борнхольм, або ж використати архіпелаг Шпіцберген. Нещодавно про прагнення Путіна розв’язати ширший конфлікт в Європі попередила й директорка британського агентства з питань розвідки, кібернетики та безпеки Енн Луїза Кіст-Батлер, підкреслюючи зростаюче об’єднання Росії та Китаю проти Заходу.

Чому Європейські Розвідки Раптом Почали Серйозно Сприймати Російську Загрозу?

Що ж змінилося? І до чого насправді готується Путін?

В інтерв’ю CNN очільник Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін висловив думку, що протягом наступних 4-5 місяців Путін, ймовірно, втратить можливість вести переговори з позиції сили. Це станеться на тлі глухого кута на полі бою, а також економічного, військового та суспільного тиску всередині Росії. “Я більше не чую розмов про повну перемогу. Люди (в Кремлі) визнають, що ситуація на українському полі бою складається не дуже добре”, – зазначив Розін. Він додав, що Москва втрачає більше людей, ніж може завербувати.

За словами Енн Луїзи Кіст-Батлер, за більш ніж чотири роки повномасштабної війни Росія втратила близько 500 тисяч солдатів загиблими. Наразі щомісячні російські втрати (вбитими та тяжкопораненими) становлять 35 тисяч. Наприкінці березня в Головному управлінні розвідки України (ГУР) заявляли, що Кремлю вдається рекрутувати 30-40 тисяч осіб щомісяця. За оцінками західних аналітиків, хоча ситуація може варіюватися від місяця до місяця, вже кілька місяців Росія втрачає солдатів більше, ніж встигає мобілізувати. Про це говорив і Володимир Зеленський.

Отже, без додаткової мобілізації Путіну дійсно не обійтися. І європейські країни-члени НАТО вже не впевнені, що Кремль не спробує розпочати ще одну “переможну” війну проти східного флангу Альянсу.

Нові Технології, Старі Страхи: До Чого Готується Росія?

Європейські армії не мають такого великого досвіду ведення сучасної війни з масовим застосуванням дронових технологій, як Сили оборони України. Саме тому Москва може вирішити кинути нових мобілізованих як проти однієї з країн Балтії, так і спробувати влаштувати масштабні провокації у Балтійському морі, перевіряючи на міцність п’яту статтю статуту НАТО. До того ж, Путін уважно спостерігає за позицією Трампа щодо зобов’язань США захищати Європу.

Європейські розвідки не дарма б’ють на сполох. Вже кілька місяців Росія реалізує кампанію з безпекової та політичної дестабілізації в країнах Балтії. Вона навмисно перенаправляє українські дрони в повітряний простір країн-членів східного флангу НАТО, використовуючи джеммінг (глушіння GPS-сигналу) та спуфінг (підміну GPS-координат фальшивими сигналами). Минулого тижня це призвело до того, що найвищі посадові особи Литви спускалися в укриття після попередження про дрони поблизу повітряного простору країни. А в Латвії, після того, як українські дрони, навмисно спрямовані Росією в повітряний простір країни, два з яких влучили в нафтобазу, навіть “впав” уряд і розгорілася політична криза.

“Ми спостерігаємо свідомі спроби направити безпілотники до країн Балтії, а потім поширювати пропагандистські повідомлення та хибні звинувачення в тому, що країни Балтії беруть участь в атаках на цілі в Росії”, – заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис, додавши, що це прямий наслідок війни Росії проти України та співучасті у ній Білорусі.

У середині травня Служба зовнішньої розвідки (СЗР) РФ звинувачувала Україну в підготовці ударів з території Латвії. Ще раніше Кремль поширював брехню, що країни Балтії та Фінляндія надають українським БПЛА можливість прольоту над своєю територією для завдання ударів по цілях у Росії, передусім по нафтопереробці та портах. Москва навіть погрожувала силовою відповіддю по східному флангу НАТО.

“Де-факто триває практична підготовка НАТО до масштабного збройного конфлікту на Сході”, – заявляв глава СЗР РФ Сергій Наришкін.

Реакція Країн Балтії та Загрози в Балтійському Морі

У силових відомствах країн Балтії Reuters коментували, що безпекова ситуація в регіоні не змінилася. Агресивну риторику Росії там розглядають переважно як внутрішню, спрямовану на те, щоб зосередити увагу росіян на європейцях, які буцімто розпалюють війну, і приховати власні проблеми з протидії українським БПЛА. Водночас, за словами заступника голови литовського регулятора зв’язку Даріуса Кулесюса, у російському Калінінграді суттєво збільшилася кількість антен для GPS-спуфінгу, й тепер зона покриття сягає 450 км від ексклаву.

Експерти, зокрема Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), вже давно попереджають, що Росія накачує Калінінград ракетними системами з прицілом на блокування Сувальського коридору – 65-км смуги землі, що з’єднує Калінінград з Білоруссю. ТСН.ua вже зазначав, що, напевно, не дарма Кястутіс Будріс публічно попереджав, що НАТО має можливості для знищення російських військових об’єктів у Калінінграді, якщо виникне така необхідність – зрівняти з землею російські ракетні та бази протиповітряної оборони.

Так само вже досить тривалий час експерти попереджають (європейські аналітичні центри проводили серію відповідних військових симуляцій) про можливі агресивні дії Росії щодо островів Борнхольм (Данія) та Готланд (Швеція), які є ключем для контролю над Балтійським морем.

Нові Союзи та Арктичні Загрози

Директорка британського агентства з питань розвідки, кібернетики та безпеки Енн Луїза Кіст-Батлер у своєму нещодавньому виступі згадала про співпрацю Росії та Китаю, зокрема в Арктиці. Експерти попереджають, що загроза може походити й від Кольського півострова, де базується ядерний підводний флот Росії, яка може використати в своїх цілях й архіпелаг Шпіцберген.

Румунія під Вогнем: Перше Влучання в Члена НАТО

Але найсвіжіший та найтривожніший сигнал надійшов у п’ятницю, 29 травня, коли Росія вкотре “нагадала”, що під загрозою весь східний фланг НАТО. Російський дрон типу “Герань-2” поцілив у 10-поверховий будинок у румунському місті Галац. Двох людей госпіталізували, 70 – евакуювали. Очільниця МЗС країни Оана Цою заявила, що це привід для застосування статті 4 НАТО, яка передбачає консультації із союзниками, й викликала посла Росії до міністерства, щоб повідомити про заходи, яких Румунія вживатиме на дипломатичному рівні.

Румунські військові не змогли збити російський “шахед” через брак часу (4 хвилини) на реагування та низку законодавчих обмежень мирного часу. Це перший випадок, коли влучання російського дрона по житловому будинку в Румунії, яка є членом НАТО, призвело до серйозних наслідків. Президент країни Нікушор Дан закликав союзників надати Румунії додаткові засоби для протидії безпілотникам. Український міністр закордонних справ Андрій Сибіга своєю чергою висловив готовність тісно співпрацювати з Румунією, щоб посилити захист від таких загроз.

Сибіга також заявив, що Росія блокує дипломатію, а тому мирні зусилля опинилися на паузі. Це означає, що загроза подальшої ескалації залишається надзвичайно високою.

Висновок: Чи посилиться російська агресія, чи європейські союзники зможуть належним чином підготуватися до нових викликів? Час покаже, але вже зараз зрозуміло, що ризик поширення війни надзвичайно реальний.

—

Важливо! Якщо ви не досягли 21-річного віку, будь ласка, не розпочинайте або припиніть користування Сайтом. Адміністрація Сайту не несе відповідальності за законність використання Сайту та його сервісів Користувачем, який не досяг 21-річного віку.

Всі фотографічні твори, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство Getty Images, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу ТОВ «ГЛОБАЛ ІМІДЖЕС ЮКРЕЙН.»