Світ завмер в очікуванні, адже російський президент Володимир Путін, схоже, перебуває у стані відчаю. Незважаючи на труднощі у війні проти України, Кремль не планує пасивно програвати. Згідно з останніми розвідданими, Росія може готувати гібридні провокації проти країн Балтії та Польщі, спрямовані на перевірку міцності та єдності Північноатлантичного альянсу (НАТО).
“Путін планує щось проти балтійських держав” – попереджають експерти
Високопоставлені джерела з двох держав-членів НАТО, посилаючись на інформацію видання The Guardian, висловлюють серйозне занепокоєння. Розвідка Латвії вже повідомила про ознаки підготовки Росією військових провокацій проти балтійських країн або Польщі. Хоча, за оцінками відомства, це не означає повномасштабне вторгнення, сам факт таких намірів викликає тривогу.
Подібну заяву минулого тижня зробило й інше впливове політичне джерело з країни НАТО. За його словами, розвіддані вказують на те, що Володимир Путін “планує щось проти балтійських держав”. Передбачається, що диктатор може прагнути перевірити готовність США захищати найменших союзників по Альянсу – Естонію, Литву та Латвію. Це своєрідна спроба “кинути кості”, особливо на тлі зростаючих труднощів Росії у війні проти України.
Польща б’є на сполох: “Ситуація є дуже нестабільною”
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відкрито висловив своє занепокоєння ситуацією. На саміті Східного флангу у Гданську він зазначив: “Ми також одностайно поділяємо думку, що ситуація є дуже нестабільною, і в найближчі тижні та місяці можна очікувати різні типи ескалації. Ми хочемо підготуватися як група країн, які безпосередньо зазнають цього ризику”.
Не повномасштабне вторгнення, а гібридні атаки
Латвійська розвідка підкреслює: Росія наразі не має можливості відкрити другий фронт. Однак, вона може вдатися до “гібридних атак”. Це можуть бути ракетні удари, атаки дронами або інші дії, спрямовані на надсилання чіткого сигналу: “припиніть підтримувати Україну, інакше у вас з’являться власні проблеми”.
Хоча ці сигнали виглядають взаємопов’язаними, вони поки що не підкріплені значною кількістю підтверджених деталей. Це відрізняє їх від детальних попереджень, які ЦРУ та MI6 оприлюднили напередодні повномасштабного вторгнення Росії до України.
Чому саме зараз? Тиск на Кремль та зупинка наступу в Україні
Ці сигнали з’явилися саме в той час, коли російський наступ в Україні фактично призупинився. Це породжує припущення, що Кремль може вдатися до інших сценаріїв, аби зрушити ситуацію з мертвої точки або змінити баланс на свою користь. “Москва шукатиме способи порушити нинішню тенденцію – через горизонтальну ескалацію [поширення конфлікту на інші країни] або здійснення чогось в іншому місці. Не варто очікувати, що Росія буде пасивно програвати”, – зазначає експерт із Росії аналітичного центру Chatham House Кейр Джайлз.
Минулі провокації: Росія вже демонструвала подібну тактику
Нагадаємо, що від початку повномасштабної війни проти України Росія вже неодноразово вдавалася до саботажу та провокацій. Серед таких випадків – встановлення запалювальних пристроїв у посилки компанії DHL у Великій Британії, Польщі та Німеччині влітку 2024 року. Минулого вересня 19 російських дронів-приманок порушили повітряний простір Польщі, що змусило НАТО підняти винищувачі для їхнього перехоплення, а жителям трьох східних воєводств було наказано залишатися в укриттях.
Білорусь під тиском: ретранслятори дронів зупинено
Ознаки вразливості РФ проявилися цього тижня, коли в Білорусі припинили роботу станції ретрансляції дронів після погроз України завдати по них удару. Президент України Володимир Зеленський ще минулої п’ятниці висунув Мінську тижневий ультиматум, наголосивши, що це обладнання використовується Росією для атак на українську територію. Один із телеграм-каналів повідомив, що влада Білорусі у Брестській та Гомельській областях зобов’язала мобільних операторів демонтувати ретранслятори, пояснюючи це тим, що вони заважають місцям гніздування тетеруків.
Україна зміцнює потенціал глибоких ударів
Водночас Україна продовжує розвивати власний потенціал для глибоких ударів, здатний вражати об’єкти на відстані до 2000 км у глибині російської території. Лише минулого тижня майже 200 безпілотників атакували низку цілей у Москві, а після удару по нафтопереробному заводу над частинами столиці РФ пролився “чорний нафтовий дощ”.
Одне із західних військових джерел зазначило, що існують побоювання: Росія може вдатися до удару у відповідь, якщо Путін відчує надмірний тиск, особливо з огляду на те, що війна дедалі активніше переноситься у повітряний простір над Москвою та Санкт-Петербургом. “Не буду приховувати – це небезпечний період”, – сказало джерело.
Історичні паралелі: побоювання ядерної ескалації
Подібні побоювання щодо можливої ескалації з боку Росії вже виникали восени 2022 року. Тоді серія несподіваних поразок окупантів у Харківській області викликала на Заході побоювання, що Москва може навіть вдатися до застосування ядерної зброї для самозахисту. Втім, жодних реальних ознак підготовки до такого кроку зафіксовано не було, а до кінця року лінія фронту стабілізувалася.
Росія – довгострокова загроза: адаптація та нарощування потенціалу
Попри значні втрати у війні проти України, Росія залишається довгостроковою загрозою для безпеки Європи. За оцінками аналітика Майкла Кофмана, РФ здатна відновити наступальний потенціал протягом 5-7 років. Кремль трансформує армію, збільшивши її чисельність до 1,3 мільйона осіб, та адаптував оборонну промисловість до санкцій, зробивши ставку на масове виробництво бронетехніки, артилерії та сотень тисяч дронів.
НАТО: переваги та виклики
Експерти попереджають, що НАТО не варто недооцінювати ці зміни. Західні армії мають перевагу в авіації, але програють у досвіді ведення бойових дій з масовим застосуванням БпЛА та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Генеральний секретар НАТО: “Альянс готовий негайно відповісти”
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте звернувся до Путіна з попередженням: Альянс готовий негайно відповісти на будь-яку агресію проти країн-членів. Рютте наголосив, що блок захистить себе, а майбутній саміт 7-8 липня в Анкарі продемонструє абсолютну єдність 32 держав. Він анонсував підписання масштабних оборонних контрактів на десятки мільярдів доларів та початок “оборонної промислової революції”, яка має зменшити бюрократію та подолати фрагментацію європейського військово-промислового комплексу.
