Україна спільно зі Сполученими Штатами працює над проєктом, що має на меті повернути до системи протиповітряної оборони (ППО) модернізовані ракети С-300. Ця ініціатива, яка планується до реалізації ближче до кінця 2026 року, покликана стати додатковим ешелоном захисту, особливо в умовах обмежених запасів сучасних ракет-перехоплювачів.
Нагальна потреба у захисті
Російська Федерація регулярно здійснює комбіновані удари, поєднуючи ракети та дрони. Ефективне протистояння балістичним цілям вимагає спеціалізованих систем ППО та значних запасів відповідних ракет. Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував на необхідності якнайшвидшого досягнення результатів антибалістичною коаліцією та забезпечення фінансування й постачання ракет для захисту країни. Особливу увагу він приділяв потребі в ракетах для систем Patriot.
Масштаб витрат на протиповітряну оборону добре ілюструє зимова кампанія, під час якої Україна використала близько 700 перехоплювачів Patriot. Ця цифра приблизно дорівнює річному обсягу виробництва таких ракет американськими компаніями, згідно з наявними даними. Саме тому модернізація старих радянських ракет С-300 може суттєво доповнити захист, який наразі забезпечують сучасні комплекси, такі як Patriot та SAMP/T.
Деталі спільного проєкту
Роберт Гамільтон, відставний полковник Армії США та президент Delphi Global Research Center, розповів в інтерв’ю PBS NewsHour про деталі проєкту. За його словами, США та Україна працюють над переоснащенням або модернізацією старих ракет С-300, або ж створюють їхній новіший варіант, з метою покращення їхніх можливостей.
США й Україна спільно працюють над тим, щоб переоснастити або модернізувати старі ракети С-300 чи новіший варіант С-300 та поліпшити їхні можливості. Це має запрацювати ближче до кінця цього року. Але йдеться приблизно про 100 або кілька сотень ракет, які можна буде виробляти щороку.
— Роберт Гамільтон
Гамільтон оцінює, що модернізовані ракети можуть почати надходити ближче до кінця 2026 року. Потенційний темп виробництва у 100–200 одиниць на рік він називає орієнтовним, а не гарантованим планом. Технічна конфігурація майбутньої версії С-300, вартість робіт та умови контрактів наразі не розкриваються.
Протибалістичний потенціал: питання без відповіді
Попри значний потенціал, залишається відкритим питання, чи зможуть модернізовані ракети С-300 ефективно збивати балістичні цілі. Теоретично, така можливість існує, але це поки що непідтверджена спроможність нового українсько-американського проєкту.
Згідно з даними CSIS, базова лінійка С-300П, яка лежить в основі старих українських систем, була розроблена переважно для протиповітряної оборони від літаків, дронів та крилатих ракет. Вона має певний потенціал протиракетної оборони, але спеціалізованою системою проти балістичних цілей була інша гілка родини — С-300В.
Окремі пізні модифікації С-300П з ракетою 48Н6 та новішими радарами декларували можливість роботи по тактичних балістичних цілях. Однак це не означає, що кожна відновлена українська пускова установка С-300 зможе перехоплювати такі ракети, як “Іскандер” чи “Кинджал”. Успіх залежить не тільки від ракети, але й від ефективності радара, алгоритмів наведення, швидкості реакції, командного пункту та результатів реальних випробувань на складних цілях.
Роберт Гамільтон зазначив, що метою модернізації є “поліпшення можливостей” ракет, але не уточнив, чи включає це безпосередньо протидію балістичним цілям.
Нові загрози та майбутнє ППО
Потреба в додатковому захисті посилюється у зв’язку з розширенням російського арсеналу за допомогою Північної Кореї. За даними ISW, станом на липень 2026 року Росія отримала близько 50 північнокорейських ракет типів KN-23, KN-24 та KN-30. Зокрема, у Воронезькій області РФ розгортаються шість пускових установок для ракети KN-30 (західне позначення Hwasong-11C), які потенційно можуть запустити до 120 ракет. Ці установки можуть досягати семи областей України, включно з Київською.
Розгортання нових пускових установок поблизу українського кордону створює додаткову загрозу одразу для багатьох регіонів. У цьому контексті проєкт модернізації С-300 розглядається як один із важливих напрямків для розширення спроможностей протиповітряної оборони, поки західні партнери нарощують виробництво та постачання спеціалізованих перехоплювачів.
